Совершенствование систем обеспечения качества на предприятиях агропродовольственного комплекса

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки
Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

В. А. Чеботарьов
д-р екон. наук м. Луганськ
ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 НА П1ДПРИ€МСТВАХ
АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ
Постановка проблеми. Поглиблення м! жнародно! штеграцшно! ствпращ Укра! ни обумовлюе необхщ-шсть кардинального пщвищення якоси продукцп вггчизняних товаровиробниюв. З особливою актуаль-шстю дана проблема постае перед пщприемницьки-ми структурами агропродовольчого комплексу (як у контекста пщписання полпично! частини Угоди про асощащю з бвропейським Союзом 1 перспективою приеднання Украши до вщповщно! Поглиблено! 1 всеосяжно! зони вшьно! торпвл!, так 1 штеграцп за схщним вектором).
Питання якоси та безпеки харчових продукпв е гострими для товаровиробниюв агропродовольчо! сфери ветх кра! н. Проте на пострадянському простор! вони предметом активних розробок стали протягом лише останшх роюв, тому 1 потребують уваги не тшьки широких верств суспшьства, а й наукових дос-лщниюв та фах1вц1в-практик1 В.
Рiвень опрацьованостi проблеми. В кра! нах СНД найбшьший внесок в опрацювання зазначених аспекта внесли Д. Еделев, В. Кантере та В. Матисон (Ро-сшська Федеращя) [1−2], П. Расторгуев (Бшорусь) [3], Д. Крисанов [4], О. Царенко та В. Руденко (Укра!на) [5]. Разом з тим сукупшсть прикладних питань адап-тацИ м1жнародних систем якоси та безпеки харчових продукпв до умов господарювання трансформацшно! економ1ки потребуе поглиблення науково-практич-них дослщжень.
Метою статп е обГрунтування оргашзацшно-економ1чних 1 методичних рекомендацш щодо вдос-коналення систем забезпечення якоси та безпеки харчових продукпв на пщприемствах агропродовольчо! сфери.
Виклад основного матерiалу. Вихщною основою розробки дослщжувано! проблеми е чггка класиф1ка-щя макроеконом1чних чинниюв якосп продукцп в агропродовольчш сферь Опрацювання юнуючих пщ-ход1 В заруб1жних 1 вггчизняних вчених стосовно ви-ршення даних питань [1−5] виступають пщГрунтям щодо виокремлення таких блоюв чинниюв: шститу-цюнальш, оргашзацшно-управлшсью, економ1чш, виробничо-технолопчш та природно-ктматичш 1 еколопчш. На пщстав! визначення макроеконом1чних чинниюв слщ конкретизувати поняття «чинники якоси продукцп& quot- в агропродовольчому комплекс! вщповщно до етапу просування продукщ!: вщ вироб-ництва сировини до !! промислово! переробки, виро-бництва готових харчових продукив та! х постачання в систему торговельно! мереж! й продажу юнцевому споживачевь
На кожному з етатв виробництва продукцп та/або !! просування необхщно конкретизувати мак-роеконом1чш чинники якоси вщповщно до регюна-льного й м1кроеконом1чного р1вшв з урахуванням галузевих особливостей. Така конкретизащя об'-ек-тивно передбачае розукрупнення та конкретизащю макроеконом1чних чинниюв, а також! х певне пере-форматування. Саму конкретизащю чинниюв якоси на регюнальному р1вш доцшьно здшснювати за принципом «дерева якоси& quot-. Опрацьовуючи це питання щодо м'-ясопереробно! промисловосп, автором запропонована схема «формування& quot- «дерева якосп& quot-
продукцп на останньому етат ii постачання в торго-вельну мережу юнцевим споживачам [6].
Розукрупнення та конкретизащя макроекономЬ чних чинниюв зумовлюють наявнiсть достатньо зна-чно! кiлькостi, висловлюючись мовою садiвництва, «скелетних гшок& quot- та ще бшьшо! кiлькостi «гiлок об-ростаючо! деревини& quot- «дерева якосп& quot- продукцп. По-дiбного роду «ускладнення& quot- чинниюв якостi на реп-ональному та мiкрорiвнях, по-перше, вщдзеркалюе практичний реальний змiст наукового забезпечення виробничо-комерцшно! дiяльностi- по-друге, спрямо-ване на розробку конкретних рекомендацш прикладного характеру. В опрацюванш методичного пщходу щодо «формування& quot- «дерева якосп& quot- ураховано також м1жнародну класиф^щю харчових продуктiв, яка налiчуe! х три основнi групи: харчовi продукти, приз-наченi для масового споживання- дieтичнi, лiкувальнi та профiлактичнi харчовi продукти- продукти, приз-наченi для харчування дiтей та немовлят. Виходячи з диверсифжацп виробничо-комерцiйноi дiяльностi суб'-екпв агропродовольчого комплексу, слiд «сфор-мувати& quot- «дерева якостi& quot- для кожно! товарно! групи окремо взятого суб'-екта господарювання.
«Дерева якосп& quot- кожно! з груп ковбасно! продукцп (вiдповiдно i видiв у межах кожно! групи) ПрАТ «Луганський м'-ясокомбiнат& quot-: варених ковбас, сосисок, сардельок, копченостей, натвкопченостей, шинок, твердих ковбас, нефондових ковбас та паштепв незначною мiрою вiдрiзняються одне вiд одного. Bi-дмiнностi цих «дерев якостi& quot- зростають порiвняно з «деревами якостi& quot- натвфабрикапв та ще большою мiрою — з виробами з тюта. Щодо «дерев якосп& quot- продукцii холдингу «Агротон& quot-, вiдмiнностi будуть бшьш показовими: чинники якоси рослинно! продукцп за суттю е iншими порiвняно з продукщею тва-ринництва. У межах кожно! з видiв продукцii вщмш-ностi теж можуть бути значними (чинники якоси хлiбобулочних виробiв шш^ порiвняно з чинниками якостi цукерок або з вирощування i промислово! переробки бройлерiв та велико! рогато! худоби).
Наступною складовою вдосконалення мiжнаро-дних систем якостi та безпеки харчових продукпв — ISO, Hazard Analysis and Critical Control Points (НАССР) та Ecological Management Systems (EMS) e класифiкацiя та ощнка ризиюв у виробництвi харчових продукпв. М! жнародними стандартами ISO такими визначеш фiзичнi, хiмiчнi та бюлопчш. В Украiнi цi аспекти вщображено в ДСТУ 4161−2003 [7]. Системи якоси та безпеки харчових продукив вггчизняних пщпри-емств будуть бшьш дieвими, якщо буде визначено рiвень загрози вiдповiдно до ступеня наявносп конкретних небезпечних речовин у сировиш та в техшко-технолопчному забезпеченнi реального виробничо-комерцiйного процесу, групи ризиюв, !х конкретиза-щю стосовно видiв та мiри наявносп небезпечних речовин, а також ощнку ступеня загрози як1сних вла-стивостей к1нцевих харчових продуктiв. Так1 оцшки слiд здiйснювати не тгльки за кожною товарною гру-пою, а й за кожним найменуванням товару.
Складною проблемою формування систем менеджменту якоси та безпеки харчових продукпв, при-чому i в теоретичному, i в практичному аспектах, e витрати на забезпечення якоси. Проблематичшсть
166
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРАШИ ф
цього питання стосуеться не тшьки в1тчизняно! науки та господарсько! практики, а й розвинених кра! н. Найбшьш типовим е щдхщ, вщповщно з яким витра-ти на яюсть групуються за двома видами — виробни-чими та невиробничими (под1бне групування довол1 поширене навггь серед великих корпорацш спожив-чого ринку кра! н 6С-12). Ця класиф1кащя враховуе витрати на забезпечення виключно продукцп вже як юнцевого результату виробничо-комерцшно! д1яль-носи переробно! галузь
По суп, едина пропозищя укра! нських учених О. М. Царенка та В. П. Руденка зводиться до видшен-ня чотирьох вид1 В витрат: витрати на запоб1жш дп- витрати на ощнку якоси- витрати на усунення де-фекпв, що виявлет у процеа виробництва- витрати на усунення дефекпв, що виявлен1 тсля виробництва [5, с. 106−108].
Науково-практичне опрацювання проблеми дае пщстави зазначити, що бшьш доцшьною буде класи-ф1кащя, в основу яко! закладено витрати саме на процеси забезпечення якоси. Вщповщно до цього щдходу пропонуемо витрати групувати на так! три види:
1. Витрати на процеси превентивного забезпечення якоси. Статтями ще! групи (за укрупненим принципом) е витрати на маркетингов1 дослщження ринку щодо наявносп або необхщносп розробки й виробництва харчових продукив за конкретними параметрами якоси- розробку техшко-технолопчного процесу, зор1ентованого на виробництво харчових продукив за визначеними яюсними параметрами- подготовку, запуск та регулювання вщповщного тех-тко-технолопчного процесу- подготовку та/або переподготовку робочо! сили за необхщним професшно-квал1ф1кацшним складом- побудову та пщтримку в належному стат систем менеджменту якоси та без-пеки харчових продукив- забезпечення матер1ально-техшчного постачання виробничого процесу- розробку та реатзащю заход1 В маркетингово! комушкацш-но! полггики на вщповщному сегмент! ринку- обл1к витрат на забезпечення якоси, а також на внутршнш та зовншнш аудит якоси.
2. Витрати на процеси класифжацп м1ри невщ-повщноси реально вироблених харчових продукив, !х можливу переробку та/або утил1защю. Визначимо! х як витрати на брак: контроль продукцп, яка пред'-яв-ляеться виробнику в раз1 !! невщповщноси нормативно заф1ксованим яюсним параметрам- транспорту-вання неяюсно! продукцп на пщприемство, яке «ви-робило& quot- брак- переробка неяюсно! продукцп (у раз1 тако! можливоси) — списання зшсовано! продукцп та/або !! утил1защя- компенсащя витрат споживач1 В неяюсно! продукцп та/або витрати за можливими штрафними санкщями- проведення анал1зу причин, яю зумовили виробництво неяюсно! продукцп- роз-робка й реал1защя програм щодо унеможливлення у майбутньому вщхилень вод необхщних параметр1 В у виробничо-комерцшному процесь
3. Витрати, яю виникають у раз1 недоотримання пщприемствами можливого прибутку внаслщок нена-лежного забезпечення виробничо-комерцшного процесу та/або виробництва продукцп, яка не користу-еться належним попитом (ця група витрат е довол1 типовою 1 для шших сфер продовольчого комплексу, однак саме у виробнищта харчових продукив! х ва-гомють та наслщки прояву е особливо вщчутними). Ця група витрат е також витратами на усунення невщповщноси процес1 В забезпечення якоси, але! хня д1я е опосередкованою. Вщповщно до цього ми й класифжуемо! х як опосередковаш, або витрати, яю виникають унаслщок втрачено! вигоди. Статтями ще!
групи е таю види витрат: недоотриманий прибуток пщприемства внаслщок невиробництва продукцп, яка могла би бути ним вироблена й користуеться на ринку необхщним попитом, але не виробляеться через причини неадекватно! ощнки споживчих властивос-тей- збер1гання сировини та утримання й обслугову-вання технолопчного обладнання, яке не використо-вуеться у певш часов1 перюди внаслщок вщ'-емного попиту на продукщю, яка могла бути вироблена в раз1! хнього використання- затримання платеж1 В за вщправлену продукщю.
Запропонована класиф1кащя витрат на забезпечення якоси буде доцшьною не тальки для господар-ських структур, а й може бути використана в д1яль-носи лабораторш, яю в 2008—2010 рр. почали створю-ватися на баз1 регюнальних структур Держстандарт-метрологп i мають забезпечити виявлення не тшьки наявносп, а й кшьюсного складу ГМО в харчових продуктах.
Невщ'-емним складовою вдосконалення ISO, НАССР та EMS е впровадження системи управлшня витратами на яюсть (СУВЯ). Таю системи наш1 пщп-риемства споживчо! сфери (як i шших господарських комплекс1в) ще тальки мають побудувати. Вихщними постулатами у вир1шенн1 такого завдання доцшьно визначити так1:
1. Витрати на забезпечення якосп постають складовою загальних управл1нських i, як наслщок, загальногосподарських витрат. Тому слщ попередити штучн1 «обГрунтування& quot- окремих вгтчизняних госпо-дарник1 В щодо недоц1льност1 створення СУВЯ через! х начебто надм1рну варт1сть: «аргументами& quot- под1бних «обГрунтувань& quot- е штучш завищення витрат на яюсть завдяки в1днесенню до категорИ таких практично вс1х загальноуправл1нських витрат.
2. Головною передумовою створення СУВЯ е об'-ективна неупереджена 1дентиф1кац1я витрат на яюсть. Безпосередне обрахування вид1 В та груп вщ-пов1дних витрат потребуе налагодженого д1евого бух-галтерського обл1ку на тдприемстта, перш за все управлшського та ф1нансового обл1ку.
3. Для створення СУВЯ доцшьно сформувати на тдприемствах групу, у яку п1д кер1вництвом сп1вро-б1тника в1дд1лу маркетингу слщ включити спец1ал1ст1 В з технологи переробки харчових продукт1 В, 1нженер-но-техшчних служб, лабораторИ метрологИ, бухгал-терського обл1ку та служб якост1.
4. Слщ визнати хибними рекомендацИ деяких автор1 В кра! н СНД щодо необхщноси створення ко-жною корпорац1ею свое! методики обл1ку витрат на яюсть [1−2]. Стввщношення результат1 В обл1ку витрат можливе лише за умов використання едино! методики (необхщно, до того ж, враховувати, що дат такого обл1ку будуть використовуватися навгть у до-судових та безпосередньо судових розглядах госпо-дарських скарг). бдина методика обл1ку витрат на яюсть мае бути розроблена 1з заохоченням науковщв i затверджена з урахуванням специф1ки окремих галу-зей Держспоживстандартом кра! ни.
5. Створення СУВЯ слщ розглядати не тшьки як необхщшсть, а й потенцшну можливють п1двищення конкурентоспроможност1 пщприемств не тальки на рег1ональному, а й на загальнодержавному та свгто-вому ринках.
При формуванн1 ISO та НАССР необхщно уяв-ляти, що М1жнародш стандарти ISO лише ор1ентують на створення таких систем i мають значною м1рою факультативний (рекомендац1йний) характер. У них регламентовано лише 6 процеав та 21 протокол, яю обов'-язково мають бути затверджеш в «Кер1вництв1 з якост1& quot- на пщприемств1, що створюе ц1 системи. Од-
нак вимоги до класиф^цшних ознак процеав не встановлюються. Мiжнароднi стандарти в цьому ви-падку — своeрiдний iнтеграл дш варiативного характеру. Так, у них констатуеться, що опис процеетв ба-жано здiйснювати в графiчнiй формi. Причому пара-метри процесу можуть бути надаш у словесному ви-глядi й мiститися в Додатках до «Керiвництва з якос-тГ'-.
Апробацiя матерiалiв дослiдження свщчить, що: саме графiчний опис процеетв забезпечення якостi мае суттеве значення щодо формалiзуючого характеру ISO- графiчний опис процесiв бiльш чiтко встанов-люе вимоги щодо к проектування, ресурсного забезпечення, регулювання та ощнки- доцшьно здшснити бшьш розгорнутий та конкретний графiчний опис процеетв, що попереджуе штучний пiдхiд до створення й практичного використання ISO- необхщно роз-укрупнити виробничо-комерцшний процес пщпри-емств на оптимально достатню кшьюсть головних процесiв (пщпроцеетв) з наступним графiчним опи-сом кожного з них i визначенням лопчно! послщов-ностi процесiв (вихщ одного мае бути входом для шшого) — вiдбиття виробничо-комерцiйноi дiяльностi пщприемств у логiчнiй послiдовностi процесiв мае бути побудовано у виглядi висхщно'-1 спiралi, елемен-тами яко'-1 е окремi процеси.
Багато в чому ефектившсть функдiонування ISO на пщприемствах визначаеться системою заходiв щодо к безпосереднього впровадження. В упровадженш системи ISO не слiд використовувати багатоетапний пщхщ, як пропонують окремi вченi краш СНД [2- 5]. Достатньо видшення трьох етапiв.
На першому етапi створення системи ISO го-ловними завданнями мають бути: формування на тд-
приeмствi робочо'-1 групи задля розробки плану впровадження системи- опрацювання керiвництвом та членами групи нормативно-методично'-1 бази менеджменту якоси- аналiз становища на пщприемста сто-совно вiдповiдностi реальних параметрiв техшко-технологiчних та органiзацiйно-економiчних процесiв необхiдним- навчання спiвробiтникiв та пращвниюв пiдприeмства основ менеджменту якоси. У рамках другого етапу слщ: створити службу якоси (вщдш, департамент тощо) на пiдприeмствi та вщпрацювати ii повноваження й функцiональнi стввщношення з iншими структурними пiдроздiлами пщприемства- розробити виробничi процеси ISO з урахуванням специфiки пiдприeмства- провести на пщприемсга внутрiшнiй аудит ISO (точнше, елементiв створено'-1 системи). Третiй етап передбачае: здшснення серти-фiкацii системи ISO- подготовку, передусiм, керiвниц-тва пщприемства i служби якостi до зовншнього аудита.
Заключним i найбшьш важливим етапом забезпечення сучасних яюсних параметрiв харчових про-дукпв е впровадження системи НАССР. Це питання теж е доволi дискусшним. Так, окремi росiйськi та вггчизнят вченi пропонують видшення дванадцяти- п'-ятнадцяти етатв упровадження НАССР [1−2- 5]. Це е доволi суттевим стримуючим, навiть з психолопч-ного погляду, чинником. На пiдставi практичного розв'-язання цього блоку проблеми вважаемо достат-шм i виправданим видшення таких трьох етатв упровадження системи НАССР: пщготовчого, практичного, корегувально-вдосконалюючого (див. рисунок).
!снуе ще одна проблема, яка певною мiрою е визначальною. Вона стосуеться органiзацiйного за-

I етап Пдготовчий

Рисунок. Етапи адаптаци та впровадження системи НАССР на тдприемствах агропродовольчого комплексу
168
В1СНИК EK0H0MI4H0I НАУКИ УКРАШИ ф
безпечення управлшня як! стю. Значущють ще! ланки опрацювання аспекпв зумовлена тим, що будь-як!, навиъ бездоганно обГрунтоваш теоретичнi пiдходи, найдосконалiшi статистичнi методи аналiзу, найсуча-снiшi засоби лабораторно-вимiрювапьного забезпе-чення якоси тощо, як мiнiмум, не дадуть надежно! вщдач!, якщо не будуть побудоваш надiйнi оргашза-цiйнi системи управлiння як! стю та безпекою харчо-вих продуктiв (СУЯБХП). Аналiз реального стану цих питань свщчить: оргашзацшш форми управлiння яю-стю на пщприемствах потребують не просто вдоско-налення, а принципово нового щдходу щодо! х побу-дови. Зазначимо, що переважна бiльшiсть пщпри-емств галузi взагалi не мають вщповщних оргашза-цiйних структур.
Основнi пропозицГ! з удосконалення та побудови оргашзацшних структур систем управлiння як! стю та безпекою харчових продукив зводяться до таких.
1) Обов'-язкове поширення СУЯБХП на вс структурнi пiдроздiли пщприемств, як! забезпечують функцiонування виробничо-комерцiйного процесу.
2) Пдпорядкування вiддiлiв збуту, фiрмовоl тор-гiвлi, реклами та м'-ясних експедицш структурним пiдроздiлам маркетингу.
3) Створення у межах вщдтв управлшня яюстю секторГв (ланок) статистичних методГв забезпечення якостi.
4) Пiдпорядкування виробничих лабораторш вщдшам управлiння як! стю.
5) Надання пiдроздiлу маркетингу (у сукупноси зазначених служб) безпосереднього пiдпорядкування першим керiвникам (а не заступникам керГвниюв з комерцiйних питань, як це е у сучасних умовах).
6) Установления координуючих дiй структур пщроздшу маркетингу з вiддiлами виробничо-ветери-нарного контролю та матерiально-технiчного забезпечення. Для реалiзацi! цie! пропозицГ! пропонуемо встановити керiвництво процесом «Управлшня заку-пiвлею сировини, основних та допомiжних матерГа-л!в& quot- з боку заступника директора iз заготiвлi сировини, а володшня процесу — з боку заступника директора з маркетингу (вщдГлу управлшня яюстю).
7) Вщпрацювання форм та методiв вщповщаль-ностi керiвникiв кожного структурного пщроздшу (та ствробГгаиюв у межах кожного пщроздшу), зокрема керiвника пiдприeмства, й установлення мiри морально! та матерiальноl вiдповiдальностi за стан справ щодо якоси та безпеки харчових продукив.
Висновки та пропозицп. Лопчним оформленням вдосконалення систем забезпечення якоси та безпеки харчових продуктiв на мiкрорiвнi е його закрiплення у вщповщних шституцюнальних заходах.
У контекст! об'-eктивностi поглиблення штегра-цГ! Укра! ни в агропродовольчу сферу (як за схщним, так г за захщним векторами) слГд реально уявляти, що вона сама по собГ аж шяк не знГмае питання кон-куренцГ! вГтчизняних товаровиробник! в на свГшвих ринках. БГльш того, мГжнародна штегращя передба-чае !хню всГляку пщготовку до суттевого загострення конкуренцГ! на товарних та фшансових ринках.
З метою запровадження ефективно! державно! регуляторно! полГтики у сфер! забезпечення якоси та безпеки харчових продуктГв, що е можливим лише на пщГрунт! використання теорГ! балансГв стимулГв та обмежень [8], вважаемо за доцГльне.
По-перше. Скасувати Наказ Держспоживстанда-рту кра! ни в! д 22. 09. 2010 р. № 426 «Про внесення змш в ПерелГк продукцГ!, яка належить обов'-язковш сертифГкацГ! в Укра! н!& quot- [9] та повернутися до практики державного регулювання якоси та безпеки харчових продуктГв.
По-друге. 1нституцюнальною основою вщнов-лення ! посилення державного регулювання дГяльнос-т! пГдприемств у данш сфер! доцгльно визначити На-цГональну Програму харчування в Укра! ш, науково-практичне опрацювання яко! необхщно розпочати невГдкладно.
По-трете. Складовими зазначено! НацГонально! програми сл! д виокремити (у межах загальнодержав-ного акта) таю блоки: шституцюнальш, орган! зац!й-но-економ!чн!, шформацшш, медико-ф!з!олог!чн!, техн! ко-технолог!чн!, природоохоронн! та освГгаьо-виховн! аспекти розвитку сфери харчування в держав! (е пщстави вважати доцшьним використання при цьому наведених вище наробггок).
По-четверте. Прийняття тако! Програми мае стати одним з першочергових пр! оритет!в для Верховно! Ради, а !! реал! зац!я — важливим прГоритетом для органГв виконавчо! влади загальнодержавного ! регГонального р! вшв.
По-п'-яте. Заключним роздглом НацГонально! Програми харчування е сенс визначити ствпрацю Укра! ни з мГжнародними орган! зац!ями та урядами шших держав у сфер! забезпечення якоси та безпеки харчових продуктГв.
Запровадження сукупноси наведених оргашза-ц!йно-економ!чних ! методичних рекомендацГй у сфер! забезпечення якоси та безпеки харчових продуктГв стане достатньо вагомим чинником формуван-ня потенщалу конкурентоспроможноси вГтчизняних пГдприемств агропродовольчого комплексу.
Список використаних джерел
1. Сенсорный анал! з продуктов питания: моногр. / В. М. Кантере, В. А. Матисон, М. А. Фоменко. — М.: Типография РАСХН, 2003. — 400 с.
2. Управление несоответствиями в системе менеджмента безопасности пищевых продуктов / Д. А. Еделев, В. М. Кантере, В. А. Матисон // Пищевая промышленность.- 2011. — № 12. — С. 38−41.
3. Расторгуев П. В. Оценка качества сельскохозяйственной продукции и совершенствование механизма его регулирования с учетом мирового опыта / П. В. Расторгуев // Экономические вопросы развития сельского хозяйства Беларуси: межведомственный тематический сборник. — Минск, 2008. — Вып. 36. — С. 255−275.
4. Крисанов Д. Ф. Агропродовольча продукщя в координатах якоси та безпеки / Д. Ф. Крисанов // Економжа АПК. — 2011. — № 1. — С. 12−19.
5. Царенко О. М. Управлшня як! стю агропроми-слово! продукцГ!: навч. пос! б. / О. М. Царенко, В. П. Руденко. — Суми: Ушверситетська книга, 2006. — 431 с.
6. Чеботарьов В. А. Державна регуляторна пол!-тика шновацшно! структурно! трансформацГ! харчово! та переробно! промисловосп: моногр. / В. А. Чеботарьов. — Луганськ: ДЗ «Луганський нацюнальний ушверситет Гмеш Тараса Шевченка& quot-, 2011. — 448 с.
7. ДСТУ 4161−3003. Система управлГння безпеч-н!стю харчових продуктГв. Чинний вщ 01. 07. 2003 р.
8. Ляшенко В. И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты / В. И. Ляшенко. — Донецк: ДонНТУ, 2006. — 668 с.
9. Наказ Державного комггету Укра! ни з питань техшчного регулювання та споживчо! полГтики вщ 22. 09. 2010 р. № 426 «Про внесення змш в ПерелГк продукцп, яка належить обов'-язковш сертифГкацГ! в Укра'-!ш& quot- [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg= г0881−10.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой