Роль лучевой диагностики в оценке последствий травмы грудного отдела позвоночника и спинного мозга в практике медико-социальной экспертизы

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина
Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Орипнальна стаття
УДК 616 — 073. 7, 611. 83: 611. 835, 616 — 036. 86
Тарасенко О. М., Мирончук Л. В.
Вщдш медико-сошальноТ експертизи та реаб^таци швал^в з наслщками травм та ортопедичними захворюваннями у поеднанш з ураженням перифершноТ нервовоТ системи, УкраТнський державний НД1 медико-соцiальних проблем iнвалiдностi МОЗ УкраТни, Днiпропетровськ, УкраТна
Роль променевоТ дiагностики в оцiнцi наслiдкiв травми грудного вщдшу хребта та спинного мозку в практицi медико-соцiальноТ експертизи
Мета. Визначення променевих ознак наслщюв травми грудного вщдту хребта та спинного мозку у пащен^в, яким встановлено швалщшсть.
Матер1али i методи. Обстежеш 42 пацiенти з наслщками травми грудного вiддiлу хребта та спинного мозку.
Результати. У 2 (5%) хворих встановлено швалщшсть I групи, у 16 (38%) — II групи, у 21 (50%) — III групи, 3 (7%) — не визнаш швалщами. У бшьшосп (67%) пащен^в виявлений юстковий (або юстково^брозний) блок ураженого хребця, у 19% - юстковий блок мiж суглобовими вщростками тiл хреб^в.
Висновки. У практицi медико-соцiальноТ експертизи спондилографiя грудного вiддiлу хребта е методом вибору для оцшки стану металевих конструкцш та Тх стабшьносп у пацiентiв з наслiдками травми хребта i спинного мозку в грудному вщдЫ, а також одним з важливих доповнень до клЫчного обстеження з приводу компресшних клиноподiбних переломiв. Для оцiнки стану патента пiсля заднього спондилодезу, осколкових переломiв хребця застосовують аксiальну комп'-ютерну томограф^ (КТ) з 3D-реконструкцiею та магшторезонансну томографiю (МРТ) — для оцiнки стану тсля переднього спондилодезу, епiдуральних гематом — МРТ (МР^елограф^).
Ключовi слова: променева д/агностика, наслдки хребетно-спинномозковоi травми, медико-соц/альна експертиза.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — № 1. — С. 68−71.
Над1йшла до редакцп 05. 11. 14. Прийнята до публ1кацп 21. 01. 15.
Адреса для листування: Тарасенко Олег Миколайович, Вддл медико-соц1альноУ експертизи та реабшпаци? нвалщ1 В з наслдками травм та ортопедичними захворюваннями в поеднанн'-1 з ураженням периферично/ нервово/ системи, Укра/нський державний НД1 медико-соц'-/альних проблем? нвалщност1 МОЗ Укра/ни, пров. Радянський, 1-а, Дн1пропетровськ, Укра/на, 49 027, e-mail: tarasenko_om@i. ua
Вступ. Лкування потерптих з приводу хребет-но-спинномозковоТ травми е актуальною проблемо сучасноТ медицини. Наслщки такоТ травми стшю та складно пщдаються реабшп~ацм [1−7]. У 2013 р. УкраТш Ывалщшсть внаслщок хребетно-спинномозковоТ травми встановлена у 9175 хворих, тобто, 2,5 на 10 000 дорослого населення, в тому чи^ вперше — у 2178 (24%), повторно — у 6997 (76%). 1нвалщшсть III групи встановлена у 6117 (67%) хворих, II групи — у 1832 (20%), I групи — у 1226 (13%).
Основним завданням роботи лiкарiв-експертiв е проведення яюсноТ медико-сошальноТ експертизи (МСЕ). Хоча основними критерiями медичноТ експертизи е оцшка ступеня втрати функци та обмеження життедiяльностi, радюлопчну вiзуалiзацiю вважають обов'-язковою для об'-ективiзацiТ морфологiчних змiн.
Мета роботи: визначення променевих ознак на-слщюв травми грудного вiддiлу хребта та спинного мозку у пащен^в, яким встановлено швалщшсть.
Проаналiзованi результати променевих методiв дiагностики у хворих з наслщками хребетно-спинно-мозковоТ травми в грудному вщдЫ хребта.
Матер1али i методи досл1дження. Обстеженi 42 хворих з наслщками травми грудного вщдшу хребта та спинного мозку, яких лкували у невролопчному
та травматологiчному вiддiленнях з 2011 по 2014 р. В^ хворих у середньому (40±5,5) року. Чоловшв було 38 (90%), жiнок — 4 (10%).
Променеве дослщження проводили за клЫчними протоколами [6, 7]. Основним методом динамiчного спостереження для оцшки функцюнального стану е сучасш рентгенiвськi цифровi технологiТ: спондилог-рафiя з функцiональними пробами в бiчнiй проекцiТ та фронтальнiй проекцiТ у положены хворого стоячи- рентгешвська стральна комп'-ютерна томографiя (СКТ). МРТ проведена 29 (69%) хворим для детальноТ вiзуалiзацiТ взаемовiдношень структур хребтового каналу при посттравматичних станах.
Обов'-язковим був також аналiз архiвноТ документации ранiше проведених променевих дослiджень (електронних носив) в динамщК Багатокомпонентний аналiз архiвноТ документацiТ (рентгенограм, КТ, МРТ) включав: оцшку сагiтального та горизонтального розмiрiв хребтового каналу, ширину та висоту штер-ламiнарного вiкна- величину патолопчноТ ротацiТ, травматичноТ деформацiТ хребшв та хребта- висоту мiжхребцевих промiжкiв та розмiри мiжхребцевих отворiв- наявшсть кiсткових виростiв (остеофiтiв), стан нервових структур, мiжхребцевих дискiв та па-равертебральних м'-яких тканин.
© Тарасенко О. М., Мирончук Л. В., 2015
Оперативш втручання виконаш у 15 (36%) па-щен^в.
Результати та ix обговорення. У 2 (5%) хворих встановлено швалщшсть I групи, у 16 (38%) — II групи, у 21 (50%) — III групи, у 3 (7%) — швалщшсть не встановлена.
Особливютю роботи лiкарiв МСЕ е те, що вони спостер^ають наслщки травми чи захворювань, отже, мають оцiнити тяжкiсть вторинних змiн тсля травми грудного вiддiлу хребта та спинного мозку.
Пщ час аналiзу спондилограм хворих виявленi такi змши: клиноподiбна деформацiя тiл хребцiв як наслщок компресiйних переломiв з формуванням кутового юфозу, посттравматичне фiброзно-кiсткове переродження мiжхребцевих дискiв, осифiкацiя пе-редньоТ та задньоТ поздовжнiх зв'-язок з утворенням на рiвнi ураженого сегмента «юсткового мюточка». Клиноподiбна деформацiя з зменшенням висоти до ½ тша хребця виявлена у 71% пашен^в, що вiдповiдало компресiТ II ступеня (рис. 1), з зменшенням висоти бшьше шж на половину тша, що вщповщало компресiТ
III-IV ступеня — у 29%. Майже в уах хворих спос-терiгaли посттравматичш дегенеративно-дистрофiчнi змiни хребта — посттравматичний остеохондроз, де-формуючий спондилоартроз в ураженому та сумiжних сегментах.
У бшьшосп (67%) пaцiентiв виявлений юстковий (або кiстково-фiброзний) блок ураженого хребця, часпше вiн формувався з каудально розташованим хребцем- у 19% - юстковий блок мiж суглобовими вщростками тiл хребцiв. При формувaннi фiброзно-го або кiсткового блока ураженого сегмента у вще розташованих сегментах виникала функцюнальна нестaбiльнiсть, що поглиблювало клiнiчнi посттрав-мaтичнi прояви.
СКТ дозволяла вщтворити просторову конф^ура-шю хребтового каналу, ТТ проводили тсля спондило-дезу, за нaявностi залишюв металевих конструкцiй, за тривалого переб^у захворювання, особливо в перiод рестабЫзацп. Цей метод незaмiнний для оцшки уповiльненоТ консолiдaцiТ тiл хребцiв, оцшки формування посттравматичного спондилоартрозу,
гiпертрофiТ жовтих зв'-язок, оцшки Тх впливу на форму та об'-ем хребтового каналу.
Недолгом СКТ е не-можливкть вiдрiзнити м'-яку рубцево-змiнену тканину в^ тслятрав-матичноТ грижi диска як причини появи больового синдрому нав^ь при внут-рiшньовенному тдсиленш з застосуванням контраст-ноТ речовини.
МРТ у 29 пащен^в проведена для уточнення рiвня нейрокомпресшно-го синдрому. За даними МРТ оцшювали топогра-фiю та реaкцiю нервових структур при стенозу-вaннi хребтового каналу (форамшальний стеноз), ступiнь посттравматичноТ деструкцiТ диска, розта-шування посттравматич-ноТ грижi диска, ступiнь компресiТ спинного мозку або коршця (корiнцiв). Уточнювали розташу-вання посттравматичноТ грижi диска (центральна, пaрaмедiaннa, заднь-обiчнa, форaмiнaльнa, секвестрована) — быьш точно оцiнювaли зaпaльнi змши — етдуральний аб-сцес, паравертебральш iнфекцiйнi процеси, шс-ляоперaцiйний арахноТ-дит, компресiйний руб-цево-спайковий етдурит (рис. 2).
Рис. 1. А — компресшно-осколковий перелом тiла TVII III ступеня у пацieнтки В., 48 роюв. СКТ, сагiтальна, фронтальна, площина до оперативного втручання- Б — рентгенограма тсля транспедикулярноТ ф^сацп (стабiльноi) в сагiтальнiй площинi з приводу клиноподiбноТ деформацiТ тiла TVII III ступеня як наслiдку формування кутового юфозу II ступеня з ураженням
мiжхребцевих дискiв cerMeHTiB TV
-T,
мiжхрeбцeвий остеохондроз
cerMeHTiB TV cerMeHTiB T. ,
TVII'- TVII TVIII-
tuii t/ttt& quot-
окоcтeнiння пeрeдньоl поздовжньо! зв'-язки на piBHi
Рис. 2. МРТ. Консолщова-ний компресшно-оскол-ковий перелом тша TIV IV ступеня з змщенням улaмкiв заднього вщдшу тiлa хребця, що проникали до хребтового каналу, деформуючи його, ушкодження м'-якоТ оболонки i спинного мозку- вщсутшсть МР-сигналу в дшянц дурального простору, що свiдчить про наяв-нiсть дрiбних кiсткових фрагмен^в, що змюти-лися в хребтовий канал- ознаки сформованого «дефекту» тканини мозку, замщеноТ рщиною чи рубцем (рубцево-спайковий епiдурит).
TVII'- TVII
Рис. 2. МРТ. Консолщова-ний компресшно-оскол-ковий перелом тiлa TIV IV ступеня з змiщенням уламюв заднього вiддiлу тiлa хребця, що проникали до хребтового каналу, деформуючи його, ушкодження м'-якоТ оболонки i спинного мозку- вщсутшсть МР-сигналу в дшянц дурального простору, що свщчить про наяв-шсть дрiбних кiсткових фрaгментiв, що змюти-лися в хребтовий канал- ознаки сформованого «дефекту» тканини мозку, замщеноТ рщиною чи рубцем (рубцево-спайковий епiдурит).
У 31% хворих МРТ не проводили Hi на етат дiагностики, aHi на подальших етапах, оскшьки на етат дiагностики здшснювали рентгенологiчне до-слщження та СКТ, пiсля виявлення переломiв хребта виконане оперативне втручання — транспедикулярна стаб^за^я хребта. Пiсля операци провести МРТ було неможливо через наявнють металоконструкцii, тому на етат експертизи не було можливост достовiрно пiдтвердити клiнiчнi прояви морфологiчними змшами уражених нервових структур та дискового апарату, а також оцшити ступшь компресii корiнцiв чи/та спинного мозку, щоб у подальшому рекомендувати повторну операшю (та ii обсяг) чи найефектившшм методи реабiлiтацii.
Висновки. 1. В практик МСЕ спондилографiя грудного вщдшу хребта е методом вибору для оцшки стану металевих конструкцш та |'-х стабшьносп у па-шен^в з наслiдками травми хребта i спинного мозку в грудному вщдш^ а також одним з важливих доповнень до клЫчного обстеження з приводу компресшних клиноподiбних переломiв.
2. Для оцшки стану тсля заднього спондилодезу, осколкових переломiв хребця доцтьне засто-сування акаально! КТ з 3D-реконструкцiею та МРТ (МР^елографп), для оцiнки стану тсля переднього спондилодезу, етдуральних гематом — МРТ (МР-мiелографii).
Список л^ератури
1. Бабкина Т. А. Возможности лучевых методов исследования в диагностике осложненных повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника у пациентов с сочетанной травмой / Т. А. Бабкина, В. Е. Савелло // Мед. визуализация. — 2013. — № 4. — С. 111−115.
2. Коробов М. В. Справочник по медико-социальной экспертизе и реабилитации // М. В. Коробов, В. Г. Помникова.
— СПб.: Гиппократ, 2010. — 1032 с.
3. Основш показники швал1дност1 та д1яльност1 медико-соц1альних експертних ком1сш УкраТни за 2012 р1к: Анал1-тикоЧнформацшний довщник / С. 1. Черняк, А.В. 1патов, О. М. Мороз [та ?н.]. — Днтропетровськ: Пороги, 2013.
— 147 с.
4. Променева д1агностика: в 2 т. / Г. Ю. Коваль, Д. С. Мечев, Т. П. Сиваченко [та ж. ]- за ред. Г. Ю. Коваль. — К.: Медицина УкраТни, 2009. — Т.2. — 682 с.
5. Спузяк М.1. Розширеш лекцп з рентгенод1агностики захво-рювань системи опори та руху / М.1. Спузяк. — Х.: Атос, 2009. — 296 с.
6. Пол1щук М.€. Сучасн1 принципи д1агностики та л1кування хворих 1з хребетно-спинномозковою травмою: метод. рекомендацп / М.€. Пол1щук. — К., 2006. — 36 с.
7. Зозуля Ю. А. Хирургическое лечение нейрокомпрессион-ных пояснично-крестцовых болевых синдромов / Ю. А. Зозуля, Е. Г. Педаченко, Е. И. Слынько. — К.: УИПК Экс-Об., 2006. — 348 с.
Тарасенко О. Н., Мирончук Л. В.
Отдел медико-социальной экспертизы и реабилитации инвалидов с последствиями травм и ортопедическими заболеваниями в сочетании с поражением периферической нервной системы, Украинский государственный НИИ медико-социальных проблем инвалидности М З Украины, Днепропетровск, Украина
Роль лучевой диагностики в оценке последствий травмы грудного отдела позвоночника и спинного мозга в практике медико-социальной экспертизы
Цель. Определение лучевых признаков последствий травмы грудного отдела позвоночника и спинного мозга у пациентов, которым установлена инвалидность.
Материалы и методы. Обследованы 42 больных с последствиями травмы грудного отдела позвоночника и спинного мозга.
Результаты. У 2 (5%) больных установлена инвалидность I группы, у 16 (38%) — II группы, у 21 (50%) — III группы, у 3 (7%) — инвалидность не установлена. У большинства (67%) пациентов обнаружен костный (или костно-фиброзный) блок пораженного позвонка, у 19% - костный блок между суставными отростками тел позвонков.
Выводы. В практике медико-социальной экспертизы спондилография грудного отдела позвоночника является методом выбора для оценки состояния металлических конструкций и их стабильности у пациентов с последствиями травмы позвоночника и спинного мозга в грудном отделе, а также одним из важных дополнений к клиническому обследованию при компрессионных клиновидных переломах. Для оценки состояния пациента после заднего спондилодеза, оскольчатого перелома позвонка применяют аксиальную компьютерную томографию с 3D-реконструкцией и магниторезонансную томографию (МРТ) (МР-миелографию), для оценки состояния после переднего спондилодеза, эпидуральных гематом — МРТ (МР-миелографию).
Ключевые слова: лучевая диагностика, последствия позвоночно-спинномозговой травмы, медико-социальная экспертиза.
Укр. нейроxiрург. журн. — 2015. — № 1. — С. 68−71.
Поступила в редакцию 05. 11. 14. Принята к публикации 21. 01. 15.
Адрес для переписки: Тарасенко Олег Николаевич, Отдел медико-социальной экспертизы и реабилитации инвалидов с последствиями травм и ортопедическими заболеваниями в сочетании с поражением периферической нервной системы, Украинский государственный НИИ медико-социальных проблем инвалидности М З Украины, пер. Советский, 1-а, Днепропетровск, Украина, 49 027, e-mail: tarasenko_om@i. ua
Tarasenko O.M., Myronchuk L.V.
Department of medical-social examination and rehabilitation of disabled persons with consequences of traumas and orthopedic diseases in combination with peripheral nervous system injury, Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability of Ministry of Health of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine
The role of radiation diagnostics in estimation of consequences of traumas of thoracic spine and spinal cord in a practice of medical and social examination
The purpose. To determine radiation characteristics of trauma consequences of thoracic spine and spinal cord in patients with disability.
Materials and methods. We examined 42 patients with consequences of traumas of thoracic spine and spinal cord.
Results. In 2 (5%) patients the I group disability was set, in 16 (38%) — the II group, in 21 (50%) — the III group, in 3 (7%) patients there was no disability. In most (67%) patients bone (or bone-fibrotic) block of the injured vertebra was found, in 19% - bone block between between the articular processes of the vertebrae.
Conclusions. In the practice of medical and social examination spondylography of thoracic spine is a method of choice for estimation of metallic constructions state and stability in patients with consequences of traumas of thoracic spine and spinal cord, as well as one of the most important additions to the clinical examination at compression wedge-shaped fractures. For patient'-s state estimation after back spondylolistesis, comminuted fracture of vertebra axial computer tomography with 3D-reconstruction and MRI (MR-mielography) are used, for state estimation after front spondylodesis, epidural haematomas — MRI (MR-mielography).
Key words: radiation diagnostics, consequences of spinal trauma, medical and social examination. Ukr Neyrokhir Zh. 2015- 1: 68−71.
Received, November 05, 2014. Accepted, January 21, 2015.
Address for correspondence: Oleg Tarasenko, Department of medical-social examination and rehabilitation of disabled persons with consequences of traumas and orthopedic diseases in combination with peripheral nervous system injury, Ukrainian State Research Institute of Medical and Social Problems of Disability of Ministry of Health of Ukraine, Radyanskiy bystreet, 1-a, Dnipropetrovsk, Ukraine, 49 027, e-mail: tarasenko_om@i. ua

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой