Рівень безпліддя в областях за даними МОЗ України

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Медицина
Узнать стоимость новой

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 612. 663−037(477)
0.1. Тимченко * PIBEHb БЕЗПЛ1ДДЯ В ОБЛАСТЯХ ЗА
Д.О. Микитенко*, ДАНИМИ МОЗ УКРА1НИ
О. П. Коба, О.В. Линчак
ДУ «1нститут zizicnu та медично! екологИ'- ш. ОМ. Марзеева НАМНУ»
Клтжа репродуктивной медицины «Надгя»
вул. Попудренка, 50, Ku'-ie, 2 660, Украта
SI & quot-O.M. Marzeiev Institute for Hygiene and Medical Ecology
of the National Academy of Medical Sciences & quot-
Clinic of reproductive medicine «Nadiya»
Popudrenko str., 50, Kyiv, 2 660, Ukraine
e-mail: lynchak@yandex. ru
Ключов! слова: 6e3rnidmcmb, поширетстъ, захворюватстъ, ризик Key words: infertility, prevalence, morbidity, risk
Реферат. Уровень бесплодия в областях по данным М З Украины. Тимченко О. И., Микитенко Д. А., Коба О. П., Линчак О. В. Цель — оценка частоты и риска распространенности (в т.ч. впервые выявленной) на бесплодие среди населения Украины, рисков возникновения бесплодия, в т. ч. женского и мужского. Материалы и методы. Частоту бесплодия рассчитывали по данным М З Украины за 2002−2012 гг. на 1000 соответствующего населения репродуктивного возраста (15−44 лет по данным ВОЗ), в т. ч. заболеваемость и распространенность, среди женщин и мужчин. Рассчитывали относительный риск при 95% доверительном интервале в каждой области в сравнении с Украиной в общем. Результаты. Уровень бесплодия в Украине увеличивается. С годами соотношение распространенности женского бесплодия к мужскому уменьшается. Распространенность бесплодия в 2002—2012 гг. составила 400,1±0,59 на 100 тыс. женщин и 87,41±0,28 на 100 тыс. мужчин возрастом 15−44 года, в т. ч. заболеваемость бесплодием — 122,8±0,33 и 33,63±0,17 на 100 тыс. соответственно. Отмечено повышенный риск возникновения и женского, и мужского бесплодия на территории Одесской, Днепропетровской и Запорожской областей, тогда как сниженный — на территории Львовской, Ровненской, Киевской, Черкасской, Кировоградской, Николаевской, Сумской, Харьковской, Луганской и Донецкой областей.
Abstract. Level of infertility in regions according to Ministry of Public Health data. Tymchenko O.I., Mykytenko D.O., Koba O. P., Lynchak O.V. The aim of the research: estimation of morbidity and prevalence, risks of female and male infertility among the different regions of Ukraine. Materials and methods. The Morbidity and prevalence of female and male infertility were calculated according to Ministry of Public Health official statistics (2002−2012) per 1 000 of population of reproductive age (15−44). Relative risk including 95% confidence interval was calculated for each region in comparison with whole Ukraine. Results. In Ukraine infertility level grows. Over the years interrelation of female infertility prevalence to male decreases. In 2002−2012 prevalence of infertility was 400,1±0,59 per 100 000 of women and 87,41±0,28 per 100 000 of men aged 15−44 years, including infertility morbidity -122,8±0,33 and 33,63±0,17 per 100 000 accordingly. It was detected the increased risk of female and male infertility development in Odessa, Dnipropetrovsk and Zaporozhzhye regions, and decreased risk in Lviv, Rivne, Kyiv, Cherkassy, Kirovograd, Mykolaiv, Sumy, Kharkiv, Lugansk and Donetsk regions.
Як вщомо, безплщтсть належить до хро-тчних захворювань, але фшсуеться вона за зверненнями, що не вщображае й ютинний р1вень 1 структуру та примушуе практичну медицину мати справу 1з хротчними випадками зах-ворювання [9]. Вщомо, що при частщ 15% 1 бшьше в структур! шлюб1 В проблема безплщ-носп набувае державного значения. При частой вщ 10−15 до 18−20% можна говорити про прям1 репродуктивт втрати [12]. Також показана до-цшьтсть змщення акценпв демограф1чно! по-лггики вщ державно! пщтримки с1мей, яю мають дггей, у бш прямих швестицш у реал1защю
дггородно! функци пар репродуктивного вшу незалежно вщ! х формального шлюбно-с1мей-ного статусу [1].
Хоча причина безплщносп спостер1гаеться з боку жшки тшьки у 55% випадюв [10], вказують, що 93% жшок з безплщтстю згодом вщчувають псих1чний, сощальний дискомфорт, знижуеться IX сощальна адаптащя, професшна активтсть, збшьшуеться кшьюсть розлучень [4, 6, 9].
Частота застосування в Укра! т допом1жних репродуктивних технологш для лшування без-плщнога продовжуе залишатись низькою [11]. Слщ також вказати на фшансову неспроможтсть
бшьшосп населения i недоступтсть до репро-дуктивних технологш саме з ще! причини (в т.ч. i вщносно невелико! кшькоел спроб заплщнення) [5, 8].
Ще одним моментом, який зможе позитивно вщбитися на лшувант безплщносп, е збшьшен-ня защкавленога чоловтв i! хня причеттсть до лшування безплщноел, що в свою чергу повинно покращити комуткащю м1ж членами подружжя [14].
В Укра! т набула розвитку служба планування ciM'-i, але на сьогодт ii робота часто зводиться до запобшання валтноел, в т. ч. за допомогою гормонально! контрацепци [7]. М1ж тим, слщ тд-креслити, що при Bcix ycnixax в обласп лшу-вання безплщнога та вщновлення репродук-тивно! функци, розвитку технологш штучного заплщнення [6], профшактичт заходи, направлен! на збереження репродуктивного здоров'-я (медико-генетичне консультування подружжя- регулящя репродуктивно! поведшки та попе-редження небажано! ваг1тност1, що зменшуе кшьюсть аборт1в- профшактика захворювань, як1 передаються статевим шляхом), залишаються прюритетними [2, 3].
Феномен зниження фертильносп, окр1м ме-дико-сощального аспекту, мае також глибокий бюлопчний сенс, що примушуе звертати увагу на особливосп вщтворення того чи iHmoro угру-повання населения та прив'-язуе вивчення питания до певно! територи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, завдання представленого дослщження полягали у розрахунку частоти та ризику захворюваносп на безплщтсть та !! поширеносп серед населения Украши.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Частоту безплщнога розраховували за да-ними МОЗ Укра! ни за 2002−2012 pp. на 1000 вщ-повщного населения репродуктивного вшу (1544 роки за даними ВООЗ), в т. ч. захворюватсть та поширетсть, серед чоловтв i жшок. Загалом розглянуто 451 565 випадюв безплщносп серед жшок та 98 172 — серед чоловтв.
Оскшьки дат МОЗ Украши характеризуют когорти, то при розрахунку ризику використо-вували кореляцшний анал1з за допомогою таб-лиць сполучених ознак. Результати анал1зу наводили у вигляд1 вщносних ризиюв (relative risk, BP). Для nepe? ipKH статистичних rinoTe3 щодо BiporiflHOCTi значения остантх проводили розра-хунки 95% Д1 [13]. Ризик розраховували в кожнш обласл пopiвнянo з Украгною загалом за мгнусом числа випадк1 В у дослщжуванш область
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Поширен1сть ж1ночо! безпл1дност1 в Укра! т за останн1 11 рок1 В зростае. За 2002−2012 рр. вона становила 400,1±0,59 на 100 тис. жшок 15−44 роив — тобто це майже кожна 250 жшка у вщ1 1544 роки. У цшому по кра! т на 2012 р. майже 45 тис. (44 707) жшок мали безплщтсть. За пе-рюдами спостереження вщбулося зростання по-казника на 17% (з 371,7±0,77 до 436,2±0,93 на 100 тис. жшок). Зростання показника вщбулося на бшьшосп територи кра! ни, за винятком лише групи областей — Закарпатська, 1вано-Франк1всь-ка, Tepнoпiльcькa, Чертвецька, Житомирська та Чертпвська, де вщзначалось зниження, та Р1вненсько! 1 Вшницько! област1, де частота не змшилася.
За вс1 11 рок1 В спостереження з урахуванням 95% Д1 за значениями пщвищеного ризику ви-никнення безплщносп у жшок 15−44 рок1 В (рис. 1) окремо видшяеться Запор1зька область з майже трикратним пщвищенням ризику. Окрему групу становлять також: Житомирська, Чертпвська, Вшницька та 1вано-Франк1вська област1 з1 значениям ризику у межах 1,24−1,34- Во-линська, Закарпатська, Дтпропетровська, Пол-тавська, Тернопшьська, Херсонська област1 з1 значениям ризику в межах 1,09−1,17- в Одеськш област1 значения ризику вщр1знялось вщ 1,00 найменшою м1рою (1,02).
За значениям зниженого ризику виникнення безплщносп у жшок 15−44 рок1 В област1 також можна пoдiлити на декшька груп, як1 ста-тистично р1зняться м1ж собою: перша — Сумська, Черкаська, Чертвецька, Юровоградська, Хмель-ницька област1, А Р Крим, м. Ки! в — значения зниженого ризику найменше вщр1знялося вщ 1,00 I знаходилося в межах 0,88−0,95- друга -Микола!вська, Ки! вська област1 — значения ризику спостершалося в межах 0,78−0,83- третя -Льв1вська, Р1вненська, Харювська, Донецька област1 — значения зниженого ризику перебувало в межах 0,71−0,73- четверта — м. Севастополь — з1 значениям ризику 0,66- п'-ята — Луганська область — з найменшим значениям ризику 0,58.
У кра! т щор1чно рееструвалося близько 12,5 тис. жшок з д1агнозом «безплщтсть», що до-р1внюе 122,8±0,33 на 100 тис. жшок за 20 022 012 рр. Захворюватсть на безплщтсть серед жшок, як 1 у випадку з поширетстю, за остант 11 рок1 В зростала, але зростання спостершалось лише на 7% (з 118,9±0,43 у 2002−2007 рр. до 127,7±0,51 на 100 тис. жшок у 2008−2012 рр.).
Захворюватсть жшок на безплщтсть у 20 082 012 рр. пор1вняно з 2002−2007 рр. зросла на територи твдениого сходу краши (Запор1зька,
А Р Крим та м. Севастополь, Одеська, Мико-ла1вська, Херсонська, Запор1зька, Дтпропет-ровська, Донецька, Луганська, Харювська 1 Сумська обласп), а також у Чертвецькш та Хмельиицькш областях, м. Киев1. Але були тери-тори, де захворюватсть знизилась (1вано-Фран-
ювська, Закарпатська, Тернопшьська, Р1в-ненська, Житомирська, Вшиицька, Юровоградсь-ка 1 Чертпвська обласп), тод1 як на шших тери-тор1ях величина показника у перюди пор1вняння не вщр1зиялася.
— ризик иеревищуе одиницю з ймов1ршстю 95%
— ризик менший одииищ з ймов1ршстю 95%
— ризик не вщр1зияеться вщ одииищ з ймов1ршстю 95%
Рис. 1. Ввдносний ризик виникнення безплвдносп у жшок 15−44 рошв в областях пор1вняно з УкраТною, 2002−2012 рр. (м. Ки1в — 0,89- 0,88−0,90- м. Севастополь — 0,66- 0,63−0,68)
За значениям тдвищеного ризику безплщ-носп, яка виникло вперше у жшок 15−44 роив, обласп також можна подшити на декшька груп (рис. 2): перша — Дншропетровська, Запор1зька обласп — значения тдвищеного ризику було иайбшьшим 1 дор1внювало 1,73 та 1,66 вщповщ-но- друга — Херсонська, Житомирська, 1вано-Фраиювська, Чертпвська облага — значения тдвищеного ризику перебувало в межах 1,441,48- третя — м. Севастополь, Вшиицька область — значения ризику дор1внювало 1,14−1,22- чет-верта — А Р Крим, Одеська, Чертвецька обласп -значения тдвищеного ризику незначно вщр1з-иялося вщ 1,00 1 становило 1,07.
За значениям зниженого ризику безплщносп, яка виникло вперше у жшок 15−44 роив, облага також можна подшити на декшька груп: перша -Тернопшьська, Юровоградська, Полтавська, Во-линська, Хмельницька обласп — значения зниженого ризику найменше вщр1знялося вщ 1,00 1 знаходилося в межах 0,92−0,96- друга — Сумська, Р1вненська обласп — значения зниженого ризику дор1внювало 0,82- третя — Льв1вська, Мико-лагвська, Закарпатська, Харювська обласп — значения зниженого ризику перебувало в межах 0,71−0,75- четверта — Кшвська, Луганська, Донецька облага — з1 значениям ризику 0,59−0,65.
— ризик иеревищуе одиницю з ймов1ршстю 95%
— ризик менший одииищ з ймов1ршстю 95%
— ризик не вщр1зияеться вщ одииищ з ймов1ршстю 95%
Рис. 2. Ввдносний ризик безплщностц яка виникла вперше, жшки 15−44 рошв в областях пор1вняно з УкраТною загалом, 2002−2012 рр. (м. КиТв — 0,98- 0,96−1,01- м. Севастополь -1,22- 1,16−1,29)
Поширетсть чолов1чого неплщдя в УкраШ з 2002 р. по 2010 р. зросла бшьше тж втрич1 (з 41,35±0,63 до 131,19±1,15 на 100 тис. чоловтв) з подальшим деяким зниженням показника у 20 112 012 рр. (р1зниця показииюв у 2010−2011 рр. при р=0,002, а в 2011—2012 рр. при р=0,01). Майже вдв1ч1 вщбулося зростання показника за перю-дами спостереження (з 62,27±0,32 до 118,98±0,49 на 100 тис. чоловтв 15−44 роив) з1 значениям частоти 87,41±0,28 на 100 тис. за вс1 11 роив до-слщжения (тобто кожен 1144 чоловш репродуктивного вшу в крат був офщшно зареестро-ваний з д1агиозом «неплщдя»). Зростання поши-реносп чолов1чого неплщдя було також вщзна-чено у м. Севастополь, Запор1зькш, Херсонськш, Юровоградськш, А Р Крим, Житомирськш, Су-мськш, Луганськш, Вшницькш, Волииськш областях, тод1 як зниження — у Тернопшьськш, Льв1вськш, Закарпатськш, Ктвськш, 1вано-Фра-нювськш областях та м. Киев1.
За даними кттко-статистичиого анашзу вико-ристання в Украш допом1жних репродуктивиих техиологш для лшування безплщиосл, частииа чо-лов1чо1, жшочо1 та поеднано! безплщиосп стано-вить по 30%, неясного походження — 10%. Тому лише недолшами д1агиостики та реестраци чо-
лов1чо1 безплщиосл можна пояснити таку низьку його поширетсть у крат. Але з роками ситуащя покрашуеться, що можна вщзиачити за стввщ-ношенням поширеносп жшочо1 безплщиосп до поширеносп чолов1чо1, яке з восьмикратного змен-шилося майже до трикратного (рис. 3).
За значениями тдвищеного ризику з ураху-ваиням 95% Д1 слщ окремо видшити Запор1зьку область з тринадцятикратним пщвищениям ризику (рис. 4). Майже двократне тдвищення ризику вщзначеио в Одеськш (1,92), Хмельницькш (2,12) та Дншропетровськш (2,37) областях, тод1 як у Тернопшьськш обласп пщвищения ризику вщзначалося у 1,69 разу.
За значениями зниженого ризику з ура-хуванням 95% Д1 видшяються Чертвецька та Микола1вська обласп, в яких вщзначалось наймеише значения зниженого ризику (0,06 та 0,05), та Харювська область з1 значениям зниженого ризику 0,10. Ризики в шших областях плавно поступово перекриваються своши Д1 1 на ок-рему увагу заслуговують лише Сумська та 1вано-Франювська обласп як таю, що найменшою м1рою пор1вняно з шшими вщр1зияються вщ 1,00 (0,92 та 0,88 вщповщио).
Рис. 3. Сшвввдношення поширеносп жшочоТ та чолов! чоТ безплщностц УкраТна, рази, 2002−2012 рр.
По всш краш щор1чно рееструвалося близько 3,4 тис. чоловтв з д1агнозом «безплщтсть» (3433), що майже вчетверо менше, тж жшок. Величина показника становила (33,63±0,17) на 100 тис. чоловтв. За часовими пром1жками зро-стання захворюваносл вщзначалося лише в 1,7 разу — з (25,50±0,20) у 2002−2007 рр. до (43,82±0,30) на 100 тис. у 2008−2012 рр. Але зростання показника в розр1з1 областей вщзначалось лише на
територн десяти адм1Н1стративиих одиниць кра1-ни — Хмельницька, Вшницька, Сумська, Лу-ганська, Миколашська, Херсонська, м. Севастополь, Юровоградська, Запор1зька, Одеська облает!, на противагу зниженню показника в Р1в-ненськш, Житомирськш, 1вано-Франк1вськш, Донецькш, Полтавськш областях та м. Киев1. На шшш територи статистично достов1рт змши не були вщзначет.
Волннська ЧР'-вненськ
Чернтвська
Житом ирська^ ^ & gt- Сумська
Кн'-1вська
¦ Пьвтська. «^^^^^^П. цька, а н о-Фр
Зак& amp-рпатська
'-Черщввйька
ЕПнницька
Полтавська Харювська
^Черкаськ
'-юровоградська Лн^^^^Н Ь Донецька
Луганська
МиколаТвська
? Одеська
ЗапорЬька
Херсонська
Авт. РеспуЕл^а Крим
— ризик иеревищуе одиницю з ймов1ршстю 95%
— ризик менший одииищ з ймов1ршстю 95%
— ризик не вщр1зияеться вщ одииищ з ймов1ршстю 95%
Рис. 4. Вщносний ризик виникнення безплщносп у чоловМв 15−44 рошв в областях пор1вняно з УкраТною, 2002−2012 рр. (м. КиТв — 0,29- 0,28−0,30- м. Севастополь — 1,04- 0,97−1,11)
Щодо стввщношення захворюваносп на жшочу та чолов1чу безпшдтсть, то величини по-казииюв, пор1вняио з аналопчиим стввщношеи-ням поширеносп у жшок, хоча 1 в 1,2 разу менш1, але за вс1 11 роив вщр1зиялись учетверо.
За значениям пщвищеиого ризику безплщ-иосл, зареестровано! вперше у чоловтв 15−44 роив, з урахуванням 95% Д1 област1 можна роз-дшити на декшька груп (рис. 5): перша — За-пор1зька область — з иайбшьшим значениям ВР -5,76- друга — Дншропетровська область — з чо-тирикратним пщвищениям рнзнку — 3,98- третя -Одеська 1 Хмельницька област1 — значения ризику знаходилося в межах 2,96−3,04- четверта —
Тернопшьська область — тдвищення ВР майже вдв1ч1 — 1,82- п'-ята — 1вано-Франк1вська, Черт-пвська област1 та м. Севастополь — ВР знаходив-ся в межах 1,23−1,40.
За значениям зниженого ризику безплщносп, зареестроваиого вперше у чоловтв 15−44 рок1 В, з урахуванням 95% Д1 окремо видшяються Юро-воградська 1 Херсоиська област1, в яких зии-жеиий ризик иайближче зиаходиться до 1,00, то-Д1 як р1зииця в шших областях м1ж иайменшим 1 иайбшьшим значениями ВР хоча й 1снуе, але значения ВР плавно перекриваються 95% Д1 за рахунок пром1жних областей.
— ризик иеревищуе одиницю з ймов1ршстю 95%
— ризик меиший одииищ з ймов1ршстю 95%
— ризик не вщр1зняеться вщ одииищ з ймов1ршстю 95%
Рис. 5. Ввдносний ризик безплщносп, зареестрованоТ вперше, у чоловМв 15−44 рошв в областях пор1вняно з УкраТною, 2002−2012 рр. (м. КиТв — 0,29- 0,27−0,31- м. Севастополь — 1,32- 1,20−1,45)
ВИСНОВКИ
1. Р1вень безплщиога в Укра! т зростае. 3 роками стввщношення поширеносл жшочого неплщдя до чолов1чого зменшуеться. Пошире-тсть безплщнога у 2002−2012 рр. становила 400,1±0,59 на 100 тис. жшок та 87,41±0,28 на 100 тис. чоловтв у вщ1 15−44 роюв, в т. ч. захворюватсть на безплщтсть — 122,8±0,33 та 33,63±0,17 на 100 тис. вщповщно.
2. Узагальнюючи результати, можна вщ-зиачити, що пщвищеиий ризик виникнення 1 жшочо!, 1 чолов1чо1 безплщиога вщм1чався на територи Одесько!, Дтпропетровсько1 та Запо-р1зько1 областей, тод1 як зиижеиий — у Льв1всь-кш, Р1виенськш, Ктвськш, Черкаськш, Юрово-градськш, Микола1вськш, Сумськш, Харювськш, Лугаиськш 1 Донецькш областях.
3. Не претендуючи на остаточтсть bhchobkib, слщ зазначити, що причини розб1жностей у pi?-нях безплщност1 можуть лежати в р1знпх пло-щинах. Зокрема в сощально-економ1чному роз-витку населения областей, що може впливати на частоту звернень за медичною допомогою з причини безплщностт Одтею з причин також
може слугувати р1зниця в генетпко-демогра-ф1чних особливостях населения р1зних perioHIB, що впливае на процес вщтворення на piBHi популяци. Не слщ забувати i про р1зну еко-лопчну ситуащю. Виявлеиня ктиннпх причин можливе лише при детальному тривалому eni-демюлопчному спостережент.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Акопян A.C. Биосоциальные аспекты репродукции человека и приоритеты демографической политики / A.C. Акопян // Проблемы репродукции. -2008. — № 3. — С. 6−17.
2. Гнатейко 0.3. Стаи та перспективи розвитку медичио! генетики в Украгш / 0.3. Гнатейко // Журнал АМН Украши. — 2003. — Т. 9, № 4. — С. 649−655.
3. Гузеев Г. Г. Эффективность генетического консультирования / Г. Г. Гузеев — М., 2005. — 240 с.
4. fliarHOCTHKa причин та оцшка адаптацшиих можливостей у жшок з нeплiднicтю / Л.1. 1ваиюта, С. 0. 1ваиюта, В. К. Кондратюк, О. Г. Даниленко // Укр. мед. часопис. — 2001. — № 4, VII/VIII. — С. 38−41.
5. Исупова О. Г. ВРТ как рынок: социально-психологические потребности пациентов ЭКО и критерии выбора клиники / О. Г. Исупова, Н. Е. Русанова // Проблемы репродукции. — 2010. — № 1. — С. 75−85.
6. Кулаков В. И. Лечение женского и мужского бесплодия. Вспомогательные репродуктивные технологи / В. И. Кулаков, Б. В. Леонов, Л. Н. Кузьмичёв. -М.: Мед. информ. агентство, 2005. — 229 с.
7. Могшевкша I.O. Непланована ваптшсть в Ук-pai'-Hi: етдемюлопя / I.O. Могшевкша // Укр. мед. часопис. — 2001. — № 4, VII/VIII. — С. 28−30.
8. Тамазян Г. В. Медико-организационные подходы к решению проблемы бесплодия с применением
вспомогательных репродуктивных технологий / Г. В. Тамазян // Рос. вестник акушера-гинеколога. — 2010. -№ 2. — С. 10−12.
9. Тапильская Н. И. Бесплодие / Н. И. Тапильская — СПб.: Диля, 2004. — 160 с.
10. Чолов1ч1 статев1 розлади / I.I. Горпиненко, Ю. М. Гурженко, C.B. Воз1анова [та iH.]. — Льв1в: Кварт, 2011. — 221 с.
11. Юзько О. М. Допом1жи1 репродуктивш технологи в лшуваиш безплщдя в УкраМ / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Здоровье женщины. — 2009. — № 3. -С. 201−204.
12. Юзько О. М. Клшко-статистичний анал1з ви-користання в УкраМ допом1жиих репродуктивиих технологш для л1куваиия иепл1ддя / О. М. Юзько, Т. А. Юзько // Буковин. мед. вюник. — 2011. — Т. 15, № 3. — С. 135−137.
13. Jedrychowski W. Epidemiologic methods in studying chronic diseases / W. Jedrychowski, U. Maugeri. -Poland, 2000. — 402 p.
14. Pasch L.A. Differences between husbands'- and wives'- approach to infertility affect marital communication and adjustment / L.A. Pasch, C. Dunkel-Schetter, A. Christensen // Fertility and Sterility. — 2002. — Vol. 77, N 6. — P. 1241−1247.
REFERENCES
1. Akopyan AS. [Biosocial aspects of reproduction of a person and priorities of demographic policy]. Prob-lemy reproduktsii. 2008−3: 6−17. Russian.
2. Gnateyko OZ. [Consisting and prospects of development of medical genetics in Ukraine]. Zhurnal AMN Ukrami. 2003−9(4): 649−55. Ukrainian.
3. Guzeev GG. [Efficiency of genetic consultation]. 2005−240. Russian.
4. Ivanyuta LI, Ivanyuta SO, Kondratyuk VK, Danilenko OG. [Diagnostics of causes and estimation of adaptation possibilities in women with infertility]. Ukrarns'-kiy medichniy chasopis. 2001−4(VII/VIII): 38−41. Ukrainian.
5. Isupova OG, Rusanova NE. [VRT as market: social and psychological needs of patients of ECF and criteria of a choice of clinic]. Problemy reproduktsii. 2010−1: 75−85. Russian.
6. Kulakov VI, Leonov BV, Kuz'-michev LN. [Treatment of female and male infertility. Auxiliary reproductive technologies]. 2005−229. Russian.
7. Mogilevkina IO. [Unscheduled pregnancy in Ukraine: epidemiology]. Ukrains'-kiy medichniy chasopis. 2001−4(VII/VIII): 28−30. Ukrainian.
8. Tamazyan GV. [Medico-organizational approaches to the solution of infertility problem with application of auxiliary reproductive technologies]. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa. 2010−2: 10−12. Russian.
9. Tapil'-skaya NI. [Infertility]. SPb, 2004−160. Russian.
10. Gorpinenko II, Gurzhenko YuM, Vozianova SV. [Male sexual disorders]. Lviv, 2011−221. Ukrainian.
11. Yuz'-ko OM, Yuz'-ko TA. [Auxiliary genetic technologies in treatment of infertility in Ukraine]. Zdorov'-e zhenshchiny. 2009−3: 201−4. Ukrainian.
12. Yuz'-ko OM, Yuz'-ko TA. [Clinical-statistical analysis of auxiliary genefic technologies usage in treatment of infertility in Ukraine]. Bukovins'-kiy medichniy visnik. 2011−15(3): 135−7. Ukrainian.
13. Jedrychowski W, Maugeri U. Epidemiologic methods in studying chronic diseases. Poland, 2000−402.
14. Pasch LA, Dunkel-Schetter C, Christensen A. Differences between husbands'- and wives'- approach to infertility affect marital communication and adjustment. Fertility and Sterility. 2002−77(6): 1241−47.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой