Shaping to intellectual model spiritual-moral governing the leaders of the rail-freight traffic

Тип работы:
Реферат
Предмет:
Экономические науки

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

УДК 658: 656. 2
ФОРМУВАННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 МОДЕЛ1 ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО УПРАВЛ1ННЯ КЕР1ВНИК1 В ЗАЛ1ЗНИЧНОГО
ТРАНСПОРТУ
Компашець В. В., к.е.н., докторант (УкрДАЗТ)
В сmаmmi сформульована концепцiя духовно-морального управлтня, обтрунтована необхiднiсть I запропонована методика формування ттелектуальног моделi духовно-морального управлтня керiвникiв зал1зничного транспорту.
Ключовi слова: модель духовно-морального управлтня- ттелектуальт моделц критичний управлшський потенщал- керiвник- освта- п^готовка кадрiв.
Постановка проблеми, актуальность.
Ефективне та стшке функцюнування таких складних сощально-економчних систем як затзничний транспорт визначасться факторами двох рштв, яш пов'-язаш пом1ж собою, це фактори шституцшш та особиспст. До iнстигуцiйних насамперед вщносять особливосп те! системи управлшня, яка склалася в економщ у цшому та на зал1зничному транспорт!, зокрема. А до особиспсних — р1вень вадповадальносп, моральности професюнал1зму ус1х робгтниив 1, насамперед, кер1вник1 В.
Кершники, особливо вищого р1вня, шщшють також 1 шституцшш змши. Це вщноситься, як до сусп1льства у цшому, так 1 до змш у сощально-економчних системах на мезо- та мшро- р1вш. Вони впливають на змшу закотв та змшу свщомосп сусп1льства, здшснюють вплив на так! ключов1 шститути сустльства як право, мораль, освгта. Саме кер1вники визначають бачення, ц1л1 та ключов1 фактори розвитку соц1ально-економ1чних систем, у тому чист окремих оргашзацш. Вони переносять власну штелектуальну модель управлшня, яка сформувалась в 1х свщомосп, у д1йсну практику управлшня, формуючи структуру соц1ально-економчно! системи сустльства, окремо! оргатзаци, визначаючи як 1х нишшнш стан, так 1 майбутне.
На р1вт оргашзаци кер1вникам належить головна роль у формувант оргатзацшно! культури, етичних принцитв оргашзаци, нормативних моделей поведанки, морально-психологичного кл1мату, задоволеносп працею, скоординовано! дальноси щдроздшв, 1мщжу оргашзаци, тобто тих неекономчних параметр1 В, як1 залежать вщ 1х особисто! моральносп та моральности системи управлшня 1 значно впливають на результати роботи оргашзаци. Тому щдготовка кер1вниюв до морального управлшня оргашзащею чи б1знес-процесами е важлившою умовою стшкого розвитку залзничного транспорту.
Нажаль, та модель управл1ння, яка склалась у сощально-економчнш систем Украши взагал1, та вшповщно, у бшьшосп оргашзацш, не вщповвдае навпъ юнуючим на Заход1 стандартам соцально-вщповщальнош управл1ння та б1знесу, нормам
© Компашець В. В.
далово! етики та культури вщносин, не кажучи вже про й вадповадшсть нормам духовно-морального управлшня, яке було притаманним християнськш культур1 управлшня.
В украшському суспшьсга вщбуваеться руйнування данностей традидайно! для нас християнсько! культури, що спричиняе порушення моральних норм у сфер1 економжн 1 управлшня, кримшадазадаю 1 корумповатсть. Сьогодш Украша е свгтовим л1дером не за р1внем содаально-економчного розвитку, а за р1внем корупци. Кр1м цього, про порушення норм морального управлшня сввдчать так1 факти як: дуже високий р1вень содаально-майново! диферендааци у суспшьсга- розкрадання державного майна- вщношення до пращвнимв лише як до засобу отримання прибутшв (порушення умов та режиму пращ, штерес1 В прадавниив, стосуншв мтж кер1вником та прадавником) — низький р1вень заробгтно! плати у бшьшосп галузей економжн, який не вщповщае потребам розвитку особистосп та багато шших.
Порушення моральних норм в управлшт е системним, тобто присутшм як на шституцшному р1вш, так 1 на р1вт окремих оргашзацш Воно е характерним 1 для зал1зничного транспорту. Результати дослвджень факпв корупци та економчно! злочинносп на залзничному транспорт^ як доказ порушення моральних норм управлшня, е переважно закритими. I про порушення моральних норм управлшня у бшьшш м1р1 свщчать результати опитувань персоналу та пращвнимв та результати спостережень, а також деяю показники результата роботи. Це: високий р1вень незадоволеносп робгтниюв працею, негативний морально-психолопчний стан у колективах- плиншсть кадр1 В молодих та талановитих прадавниюв, особливо у мктах, де е альтернатива працевлаштування- зниження дов1ри до кер1вниюв- зниження вщповвдального вщношення до роботи, особливо серед молода- незадоволешсть пасажир1 В як1стю роботи зал1зничного транспорту- зниження якосп роботи взагал1. Не вщповщають модел духовно-морального управлшня 1 штелектуальш модел1 значно! частки кер1вниюв.
Ксник економ1ки транспорту 1 промисловост! № 29, 2010
Для змiни ситуацц, ефективних сощально-економiчних перетворень в економщ та на затзничному транспортi необхдно сформувати нову управлшську ел1ту — критичний управл1нський потенц1ал. Нова управлшська елiта повинна, з одного боку, мати вщповщт лвдерсью та духовно-моральш якосп, достатнш р1вень управлшсько! компетенци, високий iнтелекIуальний потенщал, мати бажання зм1нити власнi iнтелектуальнi модел1 управлшня, а з шшого — керуватись новою, науково обгрунтованою парадигмою сощально-економчного розвитку кра! ни, парадигмою управлшня, яш б вщповщали ценностям, ментальносп, культурi нашого народу, особливостям сощально-економчного розвитку краши та викликам сучасних зм1н у глобальному середовищ1.
Аналiз останн1х достджень та публжацш. Управлшська парадигма — це система концепцш, методологш, метод1 В, що утворюе модель постановки та вирiшення проблем управлшня, яка прийнята у певнш сощально-економчнш систем1 [1]. Вона е синтезом теори та реально кнуючо! практики управлiння i, вщповщно мстить у собi формальнi (визнанi у теори, прийняп у законодавствi) та неформальш (iснуючi у практицi управлшня) складов! Розробка ново! парадигми управлшня — це, перед уам, розробка теоретико-методолопчного апарату управлiння, у тому числ1 концепцш та методологш, теоретичних моделей управл1ння.
Категорiя модель мае декшька тлумачень. В широкому значенш & quot-модель"- - це аналог (зображення, опис, схема, план i т.п.) будь-якого об'-екту, процесу або явища, яка для того, хто здшснюе моделювання, е оригшалом [1]. Також модель визначають як -суб'-ективний набiр уявлень, який е продуктом свщомосп i досвщу, дозволяе орiентуватися в свiтi, прогнозувати поведшку, розвиток ситуацц i зрештою, ухвалювати ршення [2, с. 37].
Тобто модель будь якого явища iснуе у свщомосп людини i у реальному жит, а також може бути описана та обгрунтована у науковш теори. Тому i категорш & quot-модель управлшня& quot- ми пропонуемо розглядати у трьох взаемопов'-язаних ракурсах: на рiвнi сввдомосп керiвника, у вигляда науково обгрунтовано! теори (теоретична модель) та у вигляда реально! практики управлшня. Модель управлшня, яка юнуе у сввдомосп кер1вника ми визначили як штелектуальну модель управлшня.
Для того, щоб розроблена теоретично модель управлшня д1яла ефективно вона повинна вщповщати кулыул та ментальносп народу.
Тобто мова повинна йти про три
взаемопов'-язаних процеси: розробку ново! парадигми управлшня — як теоретико-методолопчно! засади змш, зм1ну iснуючих штелектуальних моделей управлшня кер1вниюв та зм1ну реально юнуючих моделей управлiння.
Провщт фахiвцi захвдного менеджменту, зокрема, Джоел Баркер, Спвен Ковi, Пiтер Сенге, Гаррi Хамел, [3−6] в остант роки звертають значну увагу на сутгета змши, як необхвдно здшснити у
менеджментi для того, щоб зберегти конкурентостшшсть будь яко! оргатзаци, забезпечити й! сталий розвиток у складному сучасному середовищi, яке швидко змшюеться. Вони вважають, що менеджмент майбутнього повинен суттево вщизнятись вщ того, який переважае зараз. Мова йде про змшу парадигми менеджменту. I захвдш фахiвцi вже обгрунтовують и засади та принципи.
Велике значення у новому менеджмент мають гуманнi та сощальш щнносп, нормою е сощальна вiдповiдальнiсть та етичнiсть дiяльностi оргашзащй та управл1ння ними. Чинники, яш будуть забезпечувати розвиток, стшшсть оргашзащй в XXI столiттi це: застосування в управлiннi системного пдходу- цшстсть у баченнi оргашзаци, И розвитку та оточуючого середовища- здатнiсть вчитися, причому менеджер — лвдер повинен забезпечити процес навчання i розвитку шших, сприяти створенню культури навчання i постшного вдосконалення- здатшсть творити- принцип ефективного управлшня -оточення себе талановитими людьми, створення середовища, яке розвивае штелект- розвиток партнерства, а не конкуренцц- сприяння формуванню колективного штелекту, командного духу, взаемно! довiри, згуртованосп, взаемодопомоги- заохочення та розвиток iнiцiативи, самостiйностi, вщповщальносп- орiентацiя оргашзаци не тшьки на корпоративний усшх, але i на благополуччя, розвиток ствробпниюв- демократiя в управлшш. Також найважлившими чинниками розвитку вважають ресурси духу кожно! особистосп та самовдосконалення. Останне неможливо, у тому числ^ без розумшня того, що на результата пращ впливають не тшьки зовшшш, а насамперед, думки та почуття людини, и iнтелектуальнi моделi, а також того, що уа працiвники оргашзаци е единою живою системою i тому змши у кожнш особистосп тим чи шшим чином впливатимуть на систему у щлому.
Для таких суттевих змш в систем менеджменту, як вважають захвдш фахiвщ, необхвдш менеджери нового типу, яких необхвдно виховувати. Менеджер нового типу повинен бути не лише конструктором органiзацii як складно! сощально-економчно! системи, а й наставником та служителем, що вимагае ввдповвдних морально-психолопчних якостей. Цей тип лiдера-керiвника, такого керiвника, який спрямований на особиспсть, нерозривно пов'-язаний певною моделлю управлiння, у тому числ моделлю штелектуальною. Слвд ввдмпити, що такий тип керiвника був притаманним духовно-моральнш моделi управлшня.
Пiтер Сенге, розглядаючи процес формування, виховання менеджерiв нового типу, придiляе значну увагу дослвдженню процесу змш штелектуальних моделей менеджерiв. Хоча його визначення штелектуальних моделей не е чтким — вш розум1е! х як глибоко вкорiненi у сввдом1сть людини уяви щодо оточуючого свпу, а також вважае, що змшюючи iнтелектуальнi модел^ можливо змшити оточуюче середовище, його пвдхвд взагалi в! рний i ввдомий ще
здавна. Так, з християнсько'- психологй'- та антропологй'- ввдомо, що для того, щоб змшити оточуючий свгт на краще, необхвдно у першу чергу змшити себе. I починати необхвдно з покаяння, що у переклад! з грецько& quot-'- мови означае змшу сввдомосп, змшу розуму. Тiльки змшюючи власне бачення таких важлнвших параметр1 В як: цш економши, цiлi дальносп органiзацii та цш управлшня- людина в оргашзаци ii'- мiсце та призначення — роль, функци, риси кер! вника- принципи, методи управлшня- фактори розвитку та складовi успiху та iншi , — тобто змшюючи штелектуальну модель управлшня, можливо змiнити саму оргашзацш як соцальну, як технчну i як економiчну систему.
Тобто штелекгуальш модел1 необхвдно вважати шструментом стратепчного управл1ння соцiально-економiчними системами, у тому числ1 зал1зничннм транспортом. Управлшня на основi штелектуальннх моделей, в сена да на змшу помилкових стереотип1 В, думок, бачення свпу, що склалися в свiдомостi особистосп, у тому числ1 економчнш сввдомосп, управлшня засноване на вшьному виборi, а не на примушуваннi — нове джерело конкурентно& quot- переваги та сталого розвитку соцiально-економiчних систем.
Вiтчизнянi фах1вщ у галузi менеджменту глибоко дослвджують системн1 проблеми, як1 склались в управлшт, недолжи сучасних керiвникiв, управлшсько& quot-'- ел1ти. А таю автори як В. Бурега, А. Гошко, Г. Дмитренко, Г. Задорожний, Т. Ректор розглядають окремi аспекти стратегй'- формування управлшсько& quot-'- елти у тому числ1 через освпнш проспр [7−12]. Особливо слад ввдмтити працю В. Буреги щодо розробки концепцй'- соцально-адекватного управлшня [7], а також пращ Г. Задорожного, яю стосуються змш у сучаснш системi економiчноi освiти [10−12]. Але, поки що, вiтчизнянi науковц1 не звертають значно'- уваги, як на дослвдження штелектуальннх моделей управлшня, яш притаманн1 сучасним управл1нцям, так i на розробку ввдповвдних методик щодо & quot-х змiни.
У попереднх публшащях ми наводили власне визначення, методику та результати дослвдження штелектуально& quot- модел1 управл1ння, яка склалась на зал1зничному транспортi [13,14]. Недолжи, притаманн1 iснуючiй модел1 управлшня, вказують на те, що модель не вщповвдае як проввдним моделям захвдного менеджменту, так i модел1 духовно-морального управл1ння — вдеально& quot- для нашо& quot- сощально-економчно& quot-'- системи модел1 управлшня.
Спотворен1 штелектуальт модел1 породжують невiрнi до, помилки в екожмчнш пол1тиц1, гальмують розвиток i навпъ можуть привести до руйнування соцiально-економiчних систем. Але iнтелекгуальнi модел1 динамчт по сво'-й характеристиц1, осквдьки сввдомкть мае властивiсть змiнюватися, у тому числ1 пвд впливом досввду, самовиховання, зовн1шнього iнформацiйного та мотивац1йного впливу, за допомогою освiти i виховання. Освiта створюе i коректуе динамiчну
модель свпу, у тому числ1 1 соц! ально-економчну. Вона може розвивати найважливш! якоси особистоси — моральшсть, креативтсть,
професюналзм, здаттсть мислити 1 ощнювати пода, робити в1рний моральний 1 професшний виб1р. Тому у стат ми пропонуемо методику формування необхвдних штелектуальних моделей управлшня через освпнш проспр.
Але перед цим необхвдно визначитись з суттстю тих моделей як1 повинн бути сформоват. По-перше, це модель духовно-морального управлшня, а по друге — модель досконало! оргашзаци. У цш стат мова пвде про модель духовно-морального управлшня, що довела власну ефективн1сть у межах православно! соцально-економчно! модел1, яка кнувала в Украш.
Постановка завдань. У данш публжаци ми запропонуемо концепщю духовно-морального управлшня — як теоретичний опис основних складових модел1 управл1ння, яка в вдеат повинна бути сформована як у сввдомосп кер1вник1 В так 1 у практищ управл1ння, та методику формування штелектуально! модел духовно-морального управлшня через освпнш проспр, що 1 буде завданнями публжаци.
Викладення основного матерiалу. Духовно-моральна модель управлшня е идеальною моделлю. По перше ця модель е вдеальною за власною суттстю, оск1льки заснована на принципах християнсько! морал1, антропологи та психологи. Вона не твдьки метить у соб1 л принципи, органзадшн! та мотивацшн! механзми, до яких прагне сучасний захгдний менеджмент, але на ввдмшу ввд захвдного менеджменту, е цшсною системою збудованою на духовно-моральних цшностях. По -друге, ця модель довела власну ефективн1сть, що показав практичний досввд господарювання 1 управлшня в умовах православно! сощально-економчно! модел1 [15]. По-трете, для нашого народу вона е ментальною моделлю управлшня. Хоча щодо культури управлшня, у сввдомосп укра! нщв юнуе три пласти культури: на першому глибинному пласт! сввдомосп юнуе модель духовно-морального управлшня -на другому — модель управлшня, яка склалась за час! в радянсько! влади та командно-адм!н!стративно! системи господарювання- на третьому — модель захвдного управлшня, причому модель час! в «дикого ринку», для яко! характерним е порушення моральних принцитв заради вигоди.
У вибор! ефективно! модел! управлшня для майбутнього в управлшщв може юнувати альтернатива: або коп! ювання сучасно! захгдно! модел! управлшня, засновано! на в! дпов!дн!й парадигм! ! ор! ентовано! на соц! альну в! дпов!дальн!сть, етичн! сть дальносй, або створення власно! модел!, засновано! на духовно-моральному управлшт та ввдповвднш парадигм! управлшня та поступовий перехвд до реал! заци ц! е! модел! на практищ. Як ми довели у ввдповвднш публжаци, модель сучасного захвдного менеджменту мае дуже
важливу базову системну помилку: вона намагаеться збудувати систему з рисами сощального та духовно-морального управлшня на фундамент матер1альних щнностей та прагнення до прибутку, як до суттево! мети соцiально-економiчноi системи [15]. Це е порушенням системних принципiв i рано чи тзно призведе або до руйнування модел^ або до перегляду цшей системи тобто перегляду свггогляду, що малоймовiрно. Бшьш того, i вчет i реальна практика господарювання та управлшня доводять, що ефективнi перетворення у соцiально-економiчних системах, в управлшт можлив1 лише з урахуванням культури та ментальносп народу. Тому ми повинш звернутись до модел1 духовно-морального управлшня. Сформуемо ii основш риси у вигляд! концепцii яка по суп е свпоглядною, фшософською базою моделi управлiння, у тому числ1 органiзацiйноi культури, i повинна бути основою штелектуальних моделей управлшня кер1вниюв. Важл™™ складовi модел1 та, вщповщно концепци: суттсть та цш управлшня- цшносп (iнструменгальнi та термiнальнi) — принципи управлiння-критерii ефективносп управлiння- бачення рол керiвника -лидера в сощально-економчнш сисгсм! (органiзацu) та стилю управлшня-бачення рол людини пращвника в сощально-економiчнш системi (органiзацii)-бачення потреб людини та к iерархii, вщповщно фактор1 В ефективно1 працi пращвниюв та мотивац1йно1 полпики-бачення основних соцiально-економiчних категорш (праця, властсть, багатство, влада, джерела зм1ни соцiально-економiчноi ситуацй)-установки та норми економ1чно1 поведшки-засоби управлшня та зм1н -методика управлшня та змш.
Духовно-моральне управлiння — це управлшня, яке вщповщае цшям духовно морально1 соцiально-економiчноi системи (сотерюлопчна, моральна, есхатолойчна, гуманна, соцiальна, еколопчна, економiчна) i базуеться на соцальнш установцi, що виражае вщношення до кожно1 особистосп як до образу Божого, вщповвдно до людини у сошально-екожмчнш системi як до вищо1 ii цшносп та головного фактору розвитку.
Метою управлшня е максимальний гармонiйний (духовний, моральний, культурний, творчий, соцiальний, матерiальний, ф1зичний) розвиток кожноi особистосп, духовне та матерiальне благополуччя людини та суспшьства у цшому, збереження та розвиток оточуючого свпу.
Ядро духовно-морально'-1 моделi управлiння складають вщповщщ духовно-моральнi цшносп, у тому числ1 принципи спшкування з оточуючим свиом. Це, насамперед, цшносп духовт i любов як головний моральний закон (любов до Бога та ближнього, любов до Впчизни та до власноi родини, духовна любов до себе), вiра та над1я, життя зпдно з духовно-моральними законами (заповщ та совють), свобода, справедливiсть. Тому це управлшня, яке засноване на розумшт вщповщальносп кожноi особистосп за власт вчинки перед оточуючими, сустльством у щлому, перед совктю та Богом.
Будь-яка соцiально-економiчна система i людина — пращвник iснуе i в духовному, i у матерiальному вим1р1. Тому духовно-моральне управлiння базуеться на розумному сполученнi духовного (як мети i як в1чного, як безмежного за можливктю зростання фактору) та матерiального (як засобу, як тимчасового, як обмеженого) при прюритеп духовного у будь яких сферах дальносп, у т.ч. управлiннi, господарювант.
Термiнальнi цiнностi духовно-морального управлшня це: соборшсть, едщсть, взаемодопомога, взаеморозумшня, дов1р^ чеснiсть, працьовипсть, вщповщальтсть, дшовипсть, добродштсть, соцiальна захищенiсть, яюсть роботи. Тому саме таке управлшня спрямоване на забезпечення високоi якосп трудового життя персоналу, якосп результата роботи органiзацii тобто задоволеннi потреб споживач1 В ii продукцй'- та послуг, збереженнi оточуючого середовища, партнерських вщносинах та розвитку держави.
Духовно-моральне управлiння передбачае холстичний (цшсний) пщхщ до вимiрювання ефективностi дяльносп системи згтдно з усiма критерiями, як1 вщповщають цшям духовно-моральноi соцiально-економiчноi системи. Критерй'- ефективностi господарювання це: сотерюлопчний, моральний, есхатолопчний критерй'- (це група духовно-моральних критерив), соцiальний, еколопчний, економчний, базовий [15].
Основнi принципи духовно-морального управлшня, це принципи: iерархii'- щлей (духовно моральнi цш як головт, матерiальнi, як забезпечуючи, найвищий закон — любов) — морального стввщношення (тобто кожна дя керiвника повинна перевiрягись та вщповщати двом критериям -економ1чному та моральному- розумносп та узгодженосп дш вщповщно до духовно-моральних критерйв- спрямованостi на особиспсть- причетносп та вщповщальносп за весь оточуючий свп (сусп1льство, навколишне середовище) — узгодженосп та гармоншного розвитку уах елеменпв системи- самоорганiзацii та самовщтворення системи, у т.ч. управлшського потенцiалу, духовно-морального та iнтелектуального потенцалу системи, людських особистостей-самозбереження цштсного ядра та розумна адаптацiя до змш зовтшнього середовища- демократизацii управлiння-постiйного удосконалення та навчання- спiвробiтницгва уах ланок системи управлшня та сустльних сил (держава-сустльство- господарства, пщприемства- господарi, щдприемщ) — вщповщносп (бажання i завдань, ресурсам i можливостям), природноi самообмеженосп- службового характеру економжи (економiчний устх не самоцiль, а лише зааб для достойного iснування особистосп).
1ерарх1чт та м1жособиспст вщносини всерединi системи будуються за декiлькома принципами: повага до влади (в основ! моральний принцип — влада, а отже iр1вник вщ Бога) та вщповщальтсть за власнi вчинки, яю зд1йснюються
як перед самим Богом — повага та любов один до одного незалежно вщ становища у систем (моральний принцип — любов до ближнього). Поеднання цих двох принцип1 В в однш систем1 дае щеальне сполучення мшносп iерархiчноi органiзацii та теплоти людських вщносин, сприйняття колективу, оточуючих як едино1 родини.
Бачення ролi керiвника-лiдера в сощально-економiчнiй системi (в органнашГ). Роль людини в органiзацi]L Згщно з православною культурою управлшня вважалось, що керiвництво, i як сукупмсть особиспсних якостей, i як м1сце в iерархii соцiальноi системи (тобто влада) — це дар, талант, який наданий людин Богом, i тому коженр1вник, вщ керiвника державного р1вня до р1вня певно1 оргашзаци, несе вщповщальтсть за уа власт до перед Богом, совютю, суспшьством, пщлеглими. Вщповщно до цього на першому мкц в iерархii цшностей кер1вника повинн бути духовно-моральнi цшносп, потм творч^ соцiальнi, а вже полм матерiальнi. Необхщно розумти, що збериаючи духовн прiоритети в жит, людина тколи не використовуватиме сво1 знання, досвщ владу i ф^шов! ресурси для руйнування. Кер1вник не буде «розгойдувати човен» сощального, полпичного господарського життя в! м'-я особисто1 або корпоративно1 вигоди.
Цш органiзацii повинн вщповщати штересам розвитку держави, суспшьства, пращвниюв, ш повинн вщповщати i iнтереси керiвника (особисп iнтереси кер1вника не повинн заважати вищим цшям).
Дом1нантою розвитку повинна бути людина, як в оргашзаци (прац1вник), так i поза ii межами (споживач, партнер). Людина в органзаци, повинна сприйматись як найвища ц1нн1сть i вщношення до пщлеглого в щеал повинно вщповщати християнському вщношенню до ближнього. Тобто кер1вник повинен проявляти любов та повагу до пщлеглих, турбуватись про всебiчний розвиток, сприяти духовно-моральному зростанню, виховувати кращ1 особистсн та професшт якосп, забезпечувати для цього вщповщт моральнi та матерiальнi умови пращ, максимально справедливо оцшювати результата роботи та зусилля працiвникiв.
Це тип кер1вника служителя та наставника, який власне призначення бачить у створеннi максимально сприятливих умов для всебiчного розвитку особистосп кожного пращвника: духовно-морального, творчого, сошального, матерiального. Вш розумiе, що несе вiдповiдальнiсть за долю людей, яю йому довiренi, але ця вщповщальтсть не означае володшня долею, i передбачае свободу вол кожно1 особистосп. Керiвник наставник, служитель досягае цього, у тому числ1, шляхом постшного самонавчання та самовдосконалення, а також навчання та вдосконалення пщлеглих, як духовно-морального так i професшного. Вш навчае пщлеглих не тшьки словом, а й власним прикладом- надае пщлеглим ту стушнь свободи, яка з одного боку буде
сприяти 1х розвитку та розвитку органзаци, а з шшого, не завадить цьому, тобто не призведе до анархл, руйнування.
Вш сприяе тому, щоб в органзаци склалась система управлшня та оргатзацшна культура яка б була: заснована на духовних цшностях, моральних принципах, професшних знаннях, у тому числ1, господарських — мала цшснкть, едтсть людей (соборн^ть) та ус1х елеменпв системи- дозволяла гармоншно розвиватись кожнш особистосп, у тому числ1, повно розвиваючи творчий потенцiал працiвника, навчаючи самостшно мислити та приймати ршення — мала здаттсть до саморозвитку, самонавчання та самооргатзаци- шновацшного самовщтворення- економно та ращонально використовувала уа наявнi ресурси- використовувала уа можливосп нових досягнень для економii часу та сил людей -не пщкоряла головн цш цшям економ1чним.
Бачення основних соцiально-економiчних категорiй (праця, власнiсть, багатство, влада), нормативних тигав економiчноi поведiмки. У межах публшаци можливо вид1лити лише ri головн соцiальнi установки, яю вщповщають модел1 духовно-морального управлшня.
По — перше, це цшсне, системне бачення сощально-економiчноi системи (у т.ч. орган1зацй) як сукупносп ii духовно-моральних, соцальних, органiзацiйних, еколопчних, технчних, економ1чних пщсистем, системи, ефективнiсть даяльносп яко1 залежить вщ узгодженосп цшей та даяльносп ус1х пщсистем при визначальнш рол1 духовно-морально1, а також визначаеться особиспсними та системними (шституцшними факторами), факторами
внутршнього та зовшшнього оточення.
Розум1ння того, що стан соцiально-економiчноi системи, як на р1вш краши у щлому, так i на р1вн окремо1 органiзацii, напряму залежить вщ духовного, морального стану людини. Лише людина з добрим серцем i свплим розумом, духовно зрша, працелюбна i вщповщальна, — зможе забезпечити себе, приносячи користь своiм ближнм i своему народу. Порушення iерархii цшностей та цшей, яка притаманна духовно-моральнш систем1, не реал1зац1я хоча б однiеi з цшей, у тому числ у використант влади, власносп, багатства, порушуе соцiально-економiчну систему (у т.ч. органiзацiю), значно знижуе ii ефективтсть i навiть руйнуе систему (оргатзац1я стае неефективною, неконкурентоздатною, перестае юнувати).
По-друге, це сприйняття влади, власносп та матерiального багатства як таланту (дару) та вщповщальносп перед Богом, суспшьством, оточуючими, у тому числ1 сшвробпниками, пщлеглими. Вщповщне використання цих таланйв згщно з принципом морального сшввщношення.
Розум1ння того, що: властсть е не тшьки засобом отримання вигоди, але i засобом служшня идеалам добра i справедливости вона дае максимальну вщдачу тод1, коли використовуеться ефективно, а
результати ii'- використання розподшяються справедливо i ввдповвдально, & quot-вкладаються"- в сощальну стабiльнiсть колективу, сустльства.
Розумiння того, що порушення моральних норм у використант влади, власносп, багатства, взагал1 у господарюваннi, рано чи пiзно призведе до негативних насладив, як для особистосп (порушника та його безпосереднього оточення), так i для результата економДчно'- дДяльносп органДзацп, для суспшьства у цшому.
До поширених видДв порушення морал1, бiльшiсть з яких засуджуються i законом, вадноситься розкрадання, його форми це: несправедлив™ розподш плодiв прац1 серед партнерДв i прац1вник1в- невиплата (повна чи часткова) заробпно'-'- плати, або и заниження чи затримки- розкрадання у партнера по бiзнесу, позбавлення його обумовлено'- частини загального прибутку- нанесення непоправно'- шкоди природi- несплата податкДв, встановлених згадно iз законом- приховування доходв, незаконне вДдведення кап1тал1 В закордон.
ЦД дй'- не тшьки аморальн1, але й економiчно неефективнi для системи у цшому. Вони заслуговують як на вщповвдт юридичн1 дй'-, так i на сустльний осуд. I необхвдно розумпи, що так1 дй'- руйнують соцiально-економiчну систему, в кшщ кшцДв, призводять до значних втрат, i економiчних, i моральних безпосередньо для порушник1 В та економiчних злочинцДв.
По-трете, сприйняття прац1 як чесноти, способу творчого розкриття, духовного зростання людини, збереження та перетворення свДту- як можливосп допомагати Дншим та забезпечувати гвдне життя та розвиток власно'- родини. Така установка ввдповвдае максимальним умовам ефективно'- пращ та забезпеченню високо'- якостД трудового життя: розвитку духовно-морального, творчого, соцального потенцалу прац1вник1 В. Справедливiсть в оплап прац1, гвдний ii рДвень, забезпечення належних умов прац1, виконання режиму працi та ввдпочинку, идаоидтсть характеру та iнтенсивностi працi здДбностям та квалДфДкацп пращвника — мшДмально необхвднД умови ефективно'- прац1 та, ввдповвдно, розвитку оргашзаци.
По-четверте, це установки на ввдшввднД типи -норми економчно'-'- поведiнки.
За ознакою «орДентац1я поведшки на результат для себе та результат для шших», серед можливих моделей поведшки (конкуренц1я, шдиввдуалДзм, сп1вро6Дтниитво, альтру'-зм) найбiльш ефективною е модель сшвробпництва та доброяюсно'- конкуренцй'- (в оргатзацц замiсть конкуренцй повинна бути взаемодопомога, серед конкурента, якД Дснують на ринку модель доброяюсно'- конкуренцй'- -змагання через пвдвищення якосп робДт та послуг, якосп обслуговування). Необхвдно усввдомлювати: якщо людина нац1лена на отримання вигоди виключно для себе, свое'- сДм'-'-, своа соц1ально'- групи, i при цьому нехтуе iнтересами Днших, — вона не тшьки переступае моральний закон але втрачае економiчну
вигоду. Також необхвдною, i для особистосп, i для органДзаци е модель альтру'-зму, яка проявляеться у благодшницькш поведшщ. Обов'-язок спроможно'- людини, усп1шного шдприемства — творити людям добро, не обов'-язково розраховуючи при цьому на сустльне визнання.
За ознакою «ввдносини з Дншими соцДально-економiчними системами» -реалДзацДя принципу однакових моральних стандарта для усДх, вадсутнсть подвшних стандарта.
За ознакою «ввдносини з навколиштм природним середовищем» — ввдповвдн1 типи економчно'- поведшки (зберДгаючий, розвиваючий, витратний, збитковий, шк! дливий), орiентацiя на зберДгаючий та розвиваючий типи економчно'-'- поведшки.
По — п'-яте, необхвдно формувати установку на формування та збереження культури дшових вДдносин, яка допомагае i особистДсному зростанню i забезпеченню соц1ально-економчно'-'- ефективностi.
ДДловД ввдносини повиннД будуватися на пошан1 прав i законних iнтересiв '-х учасникiв. В економщ потрДбно поеднувати принципи справедливосп i ефективносп. Чесн1сть i професюналзм у ввдносинах з кл1ентом i дшовим партнером завойовують довДру i укршлюють економiчний стан пвдприемства, тодД як «нечесна гра» прирДкае його на неминучий крах. Ддлова репутацДя -це довгостроковий актив. Вона довго наробляеться, але легко втрачаеться. Також необхвдно розумДти, що пДдприемство може бути устшним тшьки при взаемному виконаннД зобов'-язань в колективД.
По — шосте, важливими е установки на творчий розвиток, демократизацДю управлшня,
взаемопДдтримку та довДру, постшне навчання та самовдосконалення (вони ввдповвдають тим принципам духовно-морального управлшня, якД ми вже вщмчали). ПрацДвникам пвдприемства повиннД бути ввдкрип можливосп для ввдповвдально'-'- участД в управлДннД ним, ввдповвдно до '-х професшного рДвня i освДти, щоб люди могли вДдчути себе партнерами, причетними до загально'- справи.
На такому баченнД ролД керДвника i працДвника в органДзаци, принципах управлшня ДерархДчних i мДжособиспсних ввдносин всерединД системи, баченнД основних соцДально-економДчних категорш, нормативних типДв економчно'-'- поведшки формуеться ввдповвдний стиль управлшня.
Засобами управлiння i, одночасно, засобами змши iнтeлeктуальноi модeлi управлшня е: освДта, виховання, самоосвДта, самовиховання, мотивацДя (при перевазД морально'- мотивацц), нормативне регулювання, органДзацДйнД змДни.
Ршш змiн. ЗмДна Дснуючо'- штелектуально'- моделД управлшня та формування моделД духовно-морального управлшня обов'-язково повиннД ввдбуватись на трьох рДвнях — внутрДшньо особистДсному, органДзацДйному, шституцшному (у соцДально-економДчнДй системД у цДлому).
Мeтодика змши модeлi управлшня пeрeдбачае наступнi eтапи: оцДнку штелектуально'- моделД управлДння яка Дснуе- формування Ддеально'-'- Днтелектуально'-'- моделД- визначення рДзницД мДж Дснуючою моделлю та Ддеальною моделлю- робота по переосмисленню Дснуючо'- моделД та побудовД ново'- моделД у реальному просторД управлДння. ОстаннДй етап включае вДдповДднД змДни як на особистДсному рДвнД, так i на органДзацДйному та ДнституцДйному.
ЗмДни на особистДсному рДвнД, тобто на рДвнД управлДнцДв, передбачують те, що вони: готовД визнати власнД помилки, почути ДншД точки зору- бажають та готовД сприйняти нову модель управлшня, тобто модель духовно-морального управлшня- здДйснюють реальнД кроки щодо поступових внутрДшнДх змДн у власних ценностях та мотивах, та випливаючи Дз цього, поступово здДйснюють i зовнДшш змДни в управлДннД.
НайбДльш ефективна мотивацДя, яка вДдрДзняе справжнього керДвника вДд найманця, це, насамперед, реалДзацДя власного духовно-морального, професшного, творчого, соцДального потенцДалу заради всебДчного розвитку людей, якД працюють в органДзаци, розкриття '-х потенцДалу, для розвитку органДзаци i сустльства у цшому, а вже потДм реалДзацДя власних матерДальних ДнтересДв. МатерДальна мотивацДя часто переважае у власника органДзаци, але вДн, у такому разД не зможе бути ефективним керДвником i тому вимушений буде шукати справжнього лДдера — керДвника.
ЦД зовнДшнД змДни в управлДннД, якД здДйснюють керДвники, повиннД бути спрямованД на поступове реформування моделД управлДння на органДзацДйному та шституцшному рДвнях.
На рДвнД певно'- органДзацД'- (соцДально-економчно'-'- системи мДкро- чи мезо-рДвня) створюються умови для розвитку ново'- органДзацДйно'-'- культури, у тому числД спрямовано'- на духовно-моральнД, творчД, соцДальнД цДнностг, гармонДйний розвиток особистосп, творчДсть, взаемо пДдтримку, самовдосконалення та самонавчання, якДсть працД та професДоналДзм. Це можливо за умов поступового будування загального бачення майбутнього розвитку органДзаци, у тому числД, ii мДси, цДлей, ценностей, створеннД вДдповДдних внутрДшньо органДзацДйних структур, змДнах у системД мотивацй та системД навчання i освДти.
КритичнД чинники процесу змДн i поступового становлення моделД духовно-морального управлДння в оргашзаци це: свДтогляд керДвникДв взагалД та к ДнтелектуальнД моделД, у тому числД- свДтогляд працДвникДв, у тому числД к економчна свДдомДсть-особистДснД якостД керДвникДв, к здатнДсть до лДдерства- цДнностД, принципи якД роздДляе бДльшДсть керДвникДв, особливо вищого та середнього рДвня та якД роздДляе бшьшДсть пДдлеглих- органДзацДйна культура — якДсть бДзнес процесДв та к органДзаци. БДльш докладно методицД змДн моделД управлДння на залДзничному транспорт! буде присвячена окрема публДкацДя.
ЗдДйснення шституцДйних змДн, це, у першу чергу, функцДя управлДнсько'-'- елДти — економДчно'-, полДтично'-, культурно'-.
Зважаючи на те, що нинДшня управлДнська елДта у бДльшостД не вДдповДдае нормам духовно-морального управлДння, мова повинна йти про формування ново'- управлДнсько'-'- елДти — критичного управлДнського потенцДалу. Це мДнДмальна кДлькДсть управлДнцДв (за оцДнкою фахДвцДв з елДтологй'- к кДлькДсть може коливатись вДд 5% до 20% вДд кДлькостД управлДнсько'-'- елДти), якД можуть сприйняти та впровадити модель духовно-морального управлДння у сучасних соцДально-економДчних умовах.
Критичний управлДнський потенцДал — це, як вже ДснуючД управлДнцД, якД намагаються впроваджувати принципи духовно-морального управлДння, управлДнцД в ДнтелектуальнДй моделД яких переважае модель духовно-морального управлДння (i такД, як показуе практика, i як показало опитування е), так i майбутнД керДвники, тобто молодь, яка ще навчаеться у закладах освДти. Це управлДнцД, якД будуть знати, розумДти та свДдомо впроваджувати у соцДально-економДчну систему модель духовно-морального управлДння.
1нституцДйнД змДни — це змДни на рДвнД основних ДнститутДв суспДльства, у тому числД: влади, права, культури та моралД, освДти, економДки. Це такД змДни, якД будуть сприяти розвитку духовно-морального управлДння. Без ДнституцДйних змДн взагалД неможливо тривале Дснування моделД духовно-морального управлДння на рДвнД певно'- органДзаци.
Процeс формування iнтeлeктуальноi модeлi духовно-морального управлшня i гадготовки критичного управлiнського потeнцiалу чeрeз простiр освiти можe виглядати таким чином. На першому етапД створюеться робоча група взаемопов'-язаних проектДв «Духовно-моральна соцДально-економДчна система „та „Духовно-моральне управлДння“ (рисунок 1). Це ii духовно-Днтелектуальне i управлДнське ядро), що складаеться з викладачДв, управлДнцДв, фахДвцДв консультантов -людей якД знають та розумДють сутнДсть вДдповДдних моделей i мають певний духовно-моральний i професДйний рДвень. В ДдеалД ДнДцДаторами такого проекту повиннД виступати вДдповДднД органи державного управлДння — мДнДстерство освДти, галузевД мДнДстерства у вДдомствД яких знаходяться вищД навчальнД заклади. Також органДзацДя навчання може вДдбуватися на рДвнД i за ДнДцДативою окремих крупних корпорацДй i окремих вузДв, зокрема за ДнДцДативою „УкрзалДзницД“ або галузевого вузу.
Робоча група розробляе концепцДю проекту, вДдповДдне методичне забезпечення, робочД документи i програми. У функцц цДе'- групи входить також органДзацДя навчання, координацДя i контроль всього процесу.
Формування робочог групи (духовно ттелектуальне ядро проекпйв):
'-Духовно-моральна сощально-еконолпчна система • Духовно-моральне управлшня
О
ш
о Я Я К п К о я о
н а
о а
н
а о
о ее о о н
к“ чо
к» о
{
Концепцш
Розробка робочих документа в
Розробка методзабезпечення
Координащя та контроль
Оргашзащя навчання
}
— -- Шдготовка критичного управлтського потенцгалу Перетдготовка^кадргв та формування критичного управлтського потеншалу

Реалгзацгя. шш-проештв щодо впровадження в освгту духовно-моральног та сощокультурног складових: введения новых дысцыплш у навчальт планы тдготовки бакалавры, спещалгстгв, маггстргв_
Реаизацй комплексных пглотных проек/тв, яга впроваджують
Вузы — комплексы, що выявылы бажання прыйматы участь у тдготовщ фах1вцы нового напрямку_
А ноли результатов тлотных проекты
З. тни в освиптх стандартах та програмах, систели
пгдготовки та перетдготовки кадргв
Загальне впровадження ноет модел1 навчання
Навчання Ключовг структури державного управлшня
керынитв Ключовг державт оргашзаци та
вищого р1вня тдприемства
— державне управлшня
— кершники державних шдприемств
— кер1вники Вуз? в, середшх спещальних
навчальних закладт
Формування та навчання провгдноИ групы викладач1 В та керынитв проекты за окре. тми объектами (формуешься на беги вгдбору выкладачгв за гнщгатывамы за типами щодо учаащ у проектг)_
навчання керыникы
управтнцгв вищог ланки
управление середнъог ланки_
навчання працынитв _освШи_
керитгй склад та провгдш викладачг_
управление нижчог ланки
'-тип викладачг
Рисунок 1 — Формування моделЬ духовно-моральног сощалъно-економЬчноЧ системи та управлшня через освтнш
проатр
И я о Я о 2
2'-
я
«
я
п
Я
*
О
5а о п
п н
я
15
о
•а
«
и

я
V!
и ег н
V! & quot-в 15
ОЛ
23& quot- я
п п
V!
Проект необхДдно пДдроздДлити на два пДдпроекти — перший розрахований на пДдготовку кадрДв, другий на к перепДдготовку.
Навчання здДйснюеться по каскадному пДдходу. ВикладачД, що входять до складу робочо'- групи здДйснюють навчання управлДнцДв вищих рДвнДв, а також пДдготовку Днших провДдних викладачДв (викладачДв-тренерДв) проекту. I тД i ДншД транслюють отриманД знання i навички на наступнД рДвнД i в освДтнДй процес пДдготовки молодих кадрДв.
ВнаслДдок того, що серйознД змДни в моделД освДти вимагають змДни освДтнДх стандартДв i вДдповДднД державнД перетворення в систем вищо'- освДти, можлива також постадшна реалДзацДя проекту.
На першДй стадй'- розробляються мшД-проекти по впровадженню духовно-морально'- i соцДокультурно'- складово'- в процес пДдготовки кадрДв. В УкрашськДй державнДй академи залДзничного транспорту на спецДальностД «ЕкономДка пДдприемств» п'-ять рокДв тому ми почали здДйснення такого мшД-проекту шляхом введения в навчальний план пДдготовки бакалаврДв, фахДвцДв i магДстрДв трьох взаемозв'-язаних дисциплДи: основи духовно'- культури, екошмДчт психологДя, моральнД основи економДки i пДдприемиицькоi'- дiяльиостi. I цей проект дав позитивнД результати, деякД з них ми зазначили у вДдповДднДй публДкацй [16].
Друга стадДя передбачае пДдготовку i реалДзацДю комплексних пДлотних проектДв по вузам -комплексам, що побажали взяти участь в пДдготовцД фахДвцДв нового рДвня i напряму i були обранД як база для експерименту. Цим вузам на кошурстй основД, за иаявиостi у них вДдповДдно'-'- бази — ядра науково-педагогДчних кадрДв, здатних просувати проект, баз соцДально'-'- практики, виробничого полДгону, методичного i техиiчиого забезпечення, науково-дослДдао'-'- бази, повинно надаватися право на змДну планДв пДдготовки вiдповiдиих фахДвцДв. На основД аналДзу результатДв проектДв декДлькох вузДв проводяться змДни в освДтнДх стандартах i в цДлому в системД пДдготовки фахДвцДв даного напряму.
Паралельно з цим проектом здДйснюеться перепДдготовка кадрДв. Вона також здДйснюеться постадДйно.
На першому етапД з моделлю духовно-моралью'- соцДалью-екоюмДчю'-'- системи, у тому числД, моделлю духовно-морального управлДння, в ДдеалД знайомляться управлДнцД вищого рДвня. В залежностД вДд масштабу проекту ними можуть бути керДвники мшДстерств i вДдомств, керДвники найбДльших державних пДдприемств, керДвники ВузДв i середнДх спецДальних навчальних закладДв.
Також паралельно створюеться провДдна група викладачДв i керДвникДв проектДв по окремих об'-ектах на базД вДдбору викладачДв по ДиДцiативиих заявках на участь в проектД. Частина з них займаеться пДдготовкою менеджерДв, а частина пДдготовкою працДвиикдв освДти, якД далД братимуть участь i в перепДдготовцД менеджерДв, i в подальшДй пДдготовцД
працДвникДв освДти, i в пДдготовцД кадрДв молодих фахДвцДв.
Таким чином, поступово, вводиться нова модель освДти та нова iителектуальиа модель управлДиия, поступово формуеться критичний управлДнський потенцДал.
Масштабне впровадження ново'- моделД освДти звичайно повинно включати також змДни в: освДтнДх стандартах- системД пДдготовки кадрДв освДти- оцДнцД якостД освДти i системи контролю освгтнього процесу- системах фiиаисувания i планування пДдготовки кадрДв- структурД управляючо'- системи i критерпв оцДнки урядовцДв у сферД освДти- органДзацДйшй культурД вузДв- ДиформацДйиДй полДтицД i громадськДй думцД. Формування критичного управлшського потенцДалу неможливе без вДдповДдних Дистигуцiйиих змДн.
Якщо розглядати соцiальио-екоиомiчиу систему залДзиичиого транспорту чи транспорту взагалД, запропоиоваиа модель може бути уточнена. ПДсля формування робочо'- групи проектДв «Духовно-моральна соцiальио-екоиомiчиа система», «Духовно-моральне управлiиия », спецДального проекту «Модель досконало'- оргаиiзацii» та пДдготовки вДдповДдного нормативного та методичного забезпечення вДдбуваеться иавчаиия вищих управлшських кадрДв системи у цДлому. Це навчання мДстить загальну для всДх частину програми та спещальш, сформован за групами: керiвиики-виробиичоi системи та керДвники освиньо'- системи.
Наступна група керДвникДв, якД повиннД пройти вДдповДдне навчання — це управлДнцД апарату управлДиия УЗ середнього рДвня, тобто начальники головних управлшь та '-х першД заступники.
Третя група — це керДвники апарату управлшня залДзниць — керДвники служб та '-х заступники.
Четверта група — це викладачД — тренери, якД будуть здшснювати иавчаиия (у межах перепДдготовки кадрДв) керДвникДв та фахДвцДв системи на наступних рДвнях управлшня та пДдготовку кадрДв нових управлДнцДв та фахДвцДв у межах навчального процесу у вузах та техшкумах.
ПерепДдготовка керДвникДв, як i '-х пДдготовка, також може вДдбуватися через здiйсиеиия мшД-проекпв та комплексного проекту. РеалДзацДя комплексного тлотного проекту повинна передбачувати певнД оргаиiзацiйиi змДни. Проект можливо здшснити на базД одного з вузДв-комплексДв системи, для чого цей комплекс сформувати. До комплексу тлотного проекту повинш входити безпосередньо вуз, техшкум, можливо спецДалДзований лДцей, виробничий полДгон, тобто певна залДзниця та вДдповДднД пДдприемства, туково-тех^ч^ база. У межах цього вузу-комплексу спочатку иеобхiдио сформувати факультет управлшня. ПотДм можливо сформувати галузевий шститут
управлДння, який буде безпосередньо включати у свДй склад як факультети упраБлiиия вузДв системи, так i иауково-техиiчиу базу. Факультети управлшня мають здшснювати як пДдготовку нових кадрДв управлДнцДв, так i '-х переподготовку та иаБчаиия Дснуючих кадрДв упраБлiицiв та фахДвцДв.
ЗмДна системи пДдготовки кадрДв повиииа стосуватись усДх спещальностей, у тому числД реалДзацДю духовно-морально'-, соцДально-культурно'-, шновацшно-штелектуально'-'-,
професшно'- та прикладно'- складових якДсно'- освДти.
Iсиуюча система пДдготовки кадрДв, иаповиеиия навчальних плашв пДдготовки фахДвцДв, як техшчного так i гумаштарного, суспiльио-екоиомiчиого иапрямiв мае певнД вади. Студенти техиiчиих спецДальностей отримують дуже обмеженД зиаиия щодо закоиомiриостей розвитку, управлДння соцДальними системами та системами екоиомiчиими. Студенти суспДльно-екоиомiчиого напряму пДдготовки (економДсти, менеджери) навпаки отримують обмеженД зиаиия щодо закоиомiриостей функцiоиувания техиiчиих систем, та нажаль i соцДальних систем. А будь яка органДзацДя це складна соцДальна, екоиомiчиа i техиiчиа система. I без комплексного, системного бачення цих складових сучасний управлДнець, особливо вищого рДвня не зможе збудувати ефективну оргашзацш. Отримати якДснД знання щодо функцiоиувания цих систем у межах однДе'- спецДальностД майже неможливо. КрДм цього, як ми зазначали керДвництво — це талант, який мае обмежена кДлькДсть людей i, бДльш того, цей талант для реалДзацп моделД духовно-морального управлДння повинен вДдповДдати певним духовно-моральним якостям особистосп. Тому факультет управлДния — це факультет який, на нашу думку, повинен бути факультетом друго'- спещальносп (додатково'- освДти) у межах магДстратури, факультетом, на який здшснюеться вДдбДр найталаиовитiших студентДв, студентДв, якД мають здДбностД до управлДння та високий рДвень духовно-морально'- культури. Навчання на цьому факультетД повинно вДдбуватись переважно за бюджетнД кошти або за кошти оргашзаци. ТермДн навчаиия можливо встановити у два-три роки, з яких рДк-два -обов'-язкова виробнича практика (типу Днтернатури у медичних вузах). ПДсля тако'- практики дипломна робота випускника буде мати дДйсну практичну щнтсть.
ПерепДдготовка та навчання кадрДв управлДнцДв, якД Дснують у системД також повинна здДйснюватись через факультет (и), а з часом Днститут управлДння. ТермДн навчання без вДдриву вДд виробництва може тривати вДд року до двох. Навчання також обов'-язково повинно закшчуватись дипломним проектом практичного спрямування.
Система освДти повинна формувати цшсне, системне мислення особистосп, формувати, розвивати, стверджувати моральнД якосп, творчД здДбностД, професшш знання та навички, сприяти нацшеносп на довгострокову перспективу.
ПДдготовка повинна вДдбуватись за певними принципами, формами, методами, методикою. Форми та принципи пДдготовки: введення спецДальних курсДв духовно-морального, соцюкультурного, соцДально-психолопчного
спрямуваиия- мДждисциплшарний принцип, тобто штеграцДя принцитв духовно-морального управлшня у бДльшДсть дисциплДн, якД вивчаються- принцип постДйного поеднання теорп та практики-введення поза навчально'- соцДально'- практики, мета яко'- полягатиме у вивченнД соцДальних наслДдкДв управлДния бДзнесом-принцип поеднання навчаиия в аудиторп, у процесД безпосередньо'- роботи та самостДйно'- шдготовки-введення спецДальних обов'-язкових роздшв у курсових, дипломних роботах- проведення семДнарДв, треншпв, конференцДй, круглих столДв якД присвяченД питанням морального управлiния- принцип навчання протягом усього життя.
Методика викладання повинна базуватись на тому, щоб слухачД на основД шновацшних методик отримали:
— знання про рДзнД типи соцДально-економДчних систем та моделей управлшня, у т.ч. типи аморально'-, сощально-орДентовано'- соцДально-еконо-мДчних систем i вДдповДднД моделД управлiния, моделД сучасного захДдного менеджменту, та тип духовно-морально'- соцДально-економДчно'- системи та моделД управлшня — '-х основах, механДзмах, прикладах i результатах дй'--
— знання про зв'-язок духовно — морального управлшня та соцДально-економДчних, духовно-моральних, психологДчних наслДдкДв його дотримання чи недотримання-
— навички моделюваиия наслДдкДв та вибору рДшення, вДдповДдно за умов дотримання чи недотримання моральних та професДйних критерпв-
— вмДння дослДджувати зв'-язки мДж таким важливДшими параметрами як цДнностД, мотиви, установки, Днтереси керДвника, вплив факторДв зовшшньо'- середи та конкретними рДшеннями i дДями керДвника, '-х наслДдками, i на цш основД приймати альтернативш морально та економДчно зваженД рДшення.
НеобхДдно застосовувати психолопчнД Дгри, та розрахунки якД доводять неефектившсть економДчного его'-зму, самовпевненостД, авторитаризму, та Днших порушень принцитв духовно-морального управлiния. Важливо постДйне наведення позитивних та негативних прикладДв з реального життя шляхом використання
вiдео матерiалу, матерiалiв преси, особистюного досвщу як викладача так i слухачiв.
Кiнцева мета та завдання пщготовки полягають у тому щоб сформувати у керiвника (майбутнього керiвника) iнтелектуальну модель духовно-морального управлшня, у т.ч., сощальну установку на людину як найвищу щншсть- установки на делегування повноважень та демократизацш управлiння- на постшну роботу над собою- установки не на тимчасовий позитивний результат д1яльносл, а на довгострокову перспективу- а також вольов1 навики прийняття моральних рiшень за умов коли у зовшшньому середовищi порушення моралi часто становиться нормою, а не виключенням.
Висновки. Отже, у данш статi ми сформулювали концепцш духовно-морального управлшня та запропонували методику ii формування на залiзничному транспорт шляхом змши iнтелектуальноi моделi управлшня та подготовки критичного управл1нського потенщалу через прослр освпи. Необхiдно зазначити, що основним важелем пщготовки критичного управлшського потенцiалу, тобто кадрiв молодих пращвниюв е освгга та виховання, культурний проспр. А якщо мова йде про переподготовку та практичне впровадження моделi, однiеi освии не достатньо, необхщш змши як у системi мотивацii, в нормативно-правових документах, структурш змши в оргашзаци, так i цшсш 1нституц1йн1 змши, про що мова пще в шших публiкацiях. Модель духовно-морального управлшня е идеальною моделлю i тому ii повна реалiзацiя, в силу пошкодження природи людини, неможлива. Але до цiеi моделi необхiдно прагнути.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. http: //ru. wikipedia. org/wiki
2. Семенов Ю. Г. Организационная культура: Учебное пособие. — М.: Университетская книга- Логос, 2006.- 256 с.
3. Джоэл Баркер Парадигмы мышления. Как увидеть новое и преуспеть в меняющемся мире. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. — 192 с.
4. Питер Сенге Пятая дисциплина. Искусство и практика самообучающейся организации.- М. :ЗАО «Олимп — Бизнес», 2009. — 448 с.
5. Стивен Кови Мышление и способности руководителя М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. — 254 с
6. Гари Хамел 25 заданий нового менеджмента //Harvard Business Review, 2009
7. Бурега В. В. Социально-адекватное управление
— Д.: «Схщ», 2004, с. 172
8. Гошко А. А., Дмитренко Г. А. Опорная концепция формирования управленческой элиты в Украине (и других восточнославянских государствах) — К.: «Випол», 2001.
9. Г. Дмитренко, Т. Ржтор Стратепя формування управлшсько! елгги в Украш у сучасних умовах// http: //www. personaLin. ua/archive. php7yearf008
10. Задорожный Г. В. Экономикс или социальная экономия 7 (размышления политэконома о постнеклассической экономической науке). Полтава: Скайтек, 2009. -100 с.
11. Задорожный Г. В. Трансперсональная психология, духовный мир человека и социальная экономия как новая парадигма экономической науки. -Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2009. -39 с.
12. Задорожный Г. В. Политическая экономия как фунда-ментальное методологическое основание современного экономического образования (препринт доклада для обсуждения на «круглом столе»).- Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2009.- 20 с.
13. Компашець В. В. Дослщження штелектуально! моделi менеджменту залiзничного транспорту // Збiрник наукових праць Кшвського ушверситету економжи i технологш транспорту: Серiя «Економжа i управлшня». Вип. 13. -КУЕТТ, 2009 р.
14. Компаниец В. В., Павлович Ю. Л. Исследование особенностей экономического сознания и культурных стереотипов менеджеров железнодорожного транспорта // Вгсник економжи транспорту i промисловостi, випуск 26, Харкгв, УкрДАЗТ, 2009 р.
15. Компашець В. В. Поргвняння моделей менеджменту двох цивiлiзацiй. 1деальна модель менеджменту// Збiрник наукових праць Державного економшо-технолопчного унiверситету транспорту. Серiя: Економжа i управлшня.: Випуск 14: Ки! в, 2009
16. Компашець В. В. Духовно-моральш та соцiокультурнi складовi економiчно! освгги як умова якiсного управлгння та розвитку нацюнально! економiки (результати практичного впровадження)// Вюник Дншропетровського нацiонального ушверситету затзничного транспорту iм. акад. В. Лазаряна. — Вип. 27.
— Д: Вид-во Дшпроперт. Нац. Ун-ту затзн. трансп. iм. акад. В. Лазаряна, 2009.
Аннотация. В статье сформулирована концепция духовно-нравственного управления, обоснована необходимость и предложена методика формирования интеллектуальной модели духовно-нравственного управления руководителей железнодорожного транспорта.
Ключевые слова: модель духовно-нравственного управления- интеллектуальные модели- критический управленческий потенциал- руководитель- образование- подготовка кадров.
Summary. In article the conception is formulated of spiritual-moral management, a necessity is grounded and offered method of intellectual spiritual-moral forming case frame of leaders on the railway transport.
Keywords: spiritual-moral case frame- intellectual models- critical administrative potential- leader- education- personnel training.
Рецензент к.е.н., професор УкрДАЗТВерлока В. С. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О. М.

Показать Свернуть
Заполнить форму текущей работой